скачать книгу бесплатно
10 травня 1710 р. Карл XII, як новопризнаний протектор Украiни, затвердив обрання П. Орлика на гетьманство й договiр, видавши з цiеi нагоди лист до украiнського народу, в якому хвалив мужнiсть i вiрнiсть П. Орлика i обiцяв, доки украiнський народ не здобуде давнiшньоi волi, не складе зброi проти московського царя, буде боронити цiлiснiсть Украiни i боротися зi спiльними ворогами.
Пiсля затвердження шведським королем на гетьманство новообраний гетьман Гетьманщини на одному з прийомiв виголосив перед Карлом XII латиною пишну промову: «Представляюсь Тобi, Найсильнiший i Найщасливiший Королю, я, новообраний Гетьман Вiйська Запорозького. Я погиб би, як би не рука Вашоi Найяснiшоi Королiвськоi Величностi, страшна для ворогiв i доброзичлива для вiрнопiдданих, не пiдтримала погибаючого i не допомогла менi… Чи менi, Найяснiший Королю, рiвнятись з Іваном Мазепою, котрому по славi й популярностi не було рiвноi людини в нашiй батькiвщинi? Чи менi, що не мае нiяких заслуг, винести на раменах, подiбно Атланту, що виносив падаюче небо, тягар правлiння Украiною, менi, недостойному такоi чести i навiть, скажу бiльше, такого тягару? Чи менi, недосвiдченому аргонавтовi для такоi великоi i могутньоi влади, в наш жорстокий вiк направити розшатаний вихрями i бурями украiнський корабель до благословенних островiв? Чи менi, подiбно Тезею блукаючи по кручених шляхах, вивести iз лабiринту страшенного рабства гарну Арiадну – нашу отчизну, котру стереже московський дракон, i повернути iй колишню волю? Однак Ти, Наймилостивiший Королю, оборониш, по однодушному бажанню нашому, Вiйсько Запорозьке пiд своею могутньою рукою краще, нiж пiд щитом Аякса; Ти щасливо проведеш розбитий човен Украiни по бурхливих хвилях до миса Доброi Надii! Ти одiпхнеш московське страховище своiми могутнiми грудями, на котрих Ти носиш образ великодушного лева. Я ж, дiло рук Твоiх, дiстаючи гетьманський уряд, приношу подяку престолу зброi мого протектора, Вашоi Величностi, i цiлую тисячу разiв побiднi руки Вашоi Величностi».
Проте доки тривали всi цi подii довкола обрання гетьмана, укладання угоди з козаками, становище козакiв та запорожцiв було дуже складним.
Узагалi шведи, козаки i поляки (останнi прибули найпiзнiше крутою дорогою з Шлезька) переживали гостру матерiальну скруту. Король мусив позичати грошей, де тiльки мiг, – у еврейських, вiрменських, грецьких купцiв та лихварiв, у А. Войнаровського тощо. Сам турецький уряд постачав щоденно провiанту на суму 500 талярiв, але цього вочевидь не вистачало. Без скарбу померлого гетьмана i новообраний гетьман П. Орлик не мав змоги розгорнути активну державницьку дiяльнiсть.
Наростаючий брак продовольства, голод, холод, дезертирство, хвороби – все це негативно позначалося на духовному станi козацтва. Упродовж 1710 р. з козацьких осель бiля Бендер та iнших мiсць надходять жалiснi прохання до шведського короля про допомогу. Не знаючи, як вийти з цього становища, козацтво почало продавати свою зброю. Свiдки оповiдають, що пiд командою кошового К. Гордiенка було 4000 запорожцiв, у яких зброi немае, бо вони ii за час перебування в Бендерах з голоду попродавали.
Ситуацiя емiгрантiв полiпшилася лише наприкiнцi 1710 р., коли перед походом на Правобережну Украiну шведський король виплатив запорожцям якiсь грошi, щоби дати iм можливiсть викупити своi рушницi та справити собi одяг.
Отже, незважаючи на тяжкi обставини – вiдсутнiсть вiйськовоi сили, грошей, iнтернування у чужiй краiнi, Пилип Орлик, погоджуючись стати гетьманом, прагнув продовжити справу свого благодiйника гетьмана Івана Мазепи – звiльнити Украiну – Гетьманщину з-пiд влади московського царя.
«Пакти й Конституцii прав i вольностей Вiйська Запорозького та всього вiльного народу…»
Найбiльш вiдомим актом державноi i полiтичноi дiяльностi Пилипа Орлика став «Договiр та Встановлення прав i вольностей Вiйська Запорозького та всього вiльного народу Малоросiйського мiж Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та мiж Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Вiйськом Запорозьким, що за давнiм звичаем i за вiйськовими правилами схваленi обома сторонами вiльним голосуванням i скрiпленi найяснiшим гетьманом урочистою присягою». Сучасна поширена назва «Пакти й Конституцii прав i вольностей Вiйська Запорозького» походить вiд скороченоi латинськоi назви – «Pacta et Constitutiones legum libertatumque Еxercitus Zaporoviensis». Цей акт ще увiйшов в iсторiю пiд назвою «Конституцiя Пилипа Орлика», або «Бендерiвська конституцiя».
