скачать книгу бесплатно
Герберт Маркузе: «Одновимiрна людина»
Борис Поломошнов
Ця нотатка – про, мабуть, найскандальнiшу працю епатажного фiлософа Герберта Маркузе: «Одновимiрна людина». Майже зразу пiсля ii опублiкування на автора налетiв оскаженiлий шквал критики. Звинувачення були найрiзноманiтнiшими: вiд закидiв щодо його мiзантропii i до – викриття його ж «прихованоi зневаги до людей». Маркузе охрестили й цинiком, i нiгiлiстом, i екстремiстом, i «лiвоопортунiстичним ревiзiонiстом». У наш час, через пiвстолiття пiсля того, як вийшла у свiт «Одновимiрна людина» Маркузе, ми спробували запропонувати Вам свое бачення сенсу й сутi цiеi, безсумнiвно неординарноi працi.
Борис Поломошнов
Герберт Маркузе: «Одновимiрна людина»
Якщо спробувати вмiстити сенс книжки «Одновимiрна людина», що належить розумовi й перовi Герберта Маркузе, у одну фразу, то отримаемо приблизно таке: «Одновимiрна людина» – це той, хто живе в оточеннi своiх iлюзiй i абсолютизуе iх, хоча й стае разом з тим здобиччю пройдисвiтiв, якi використовують його для власноi мети.
Жорстко?
Можливо.
Але не жорсткiше, нiж у самого Маркузе.
Маете сумнiви?
Будь-ласка, переконайтеся: «Тоталiтарнi тенденцii одновимiрного суспiльства роблять традицiйнi шляхи й засоби протесту неефективними – а, можливо, й небезпечними, оскiльки вони зберiгають iлюзiю верховенства народу» (Герберт Маркузе, «Одновимiрна людина»).
А тому – як пише далi Маркузе, – «одновимiрне мислення систематично нав’язуеться виробниками полiтики та iхнiми заступниками через засоби масовоi iнформацii».
Тобто, мало того, що «одновимiрна людина» й без того мае схильнiсть до афектацii iлюзiй, що е в ii головi, так iх ще й цiлеспрямовано пiдживлюють i культивують, називаючи найблагороднiшими словами.