скачать книгу бесплатно
Вельветовий Кролик, або Як iграшки стають справжнiми
Вiльямс Марджерi
Казка "Вельветовий Кролик" була вперше опублiкована майже сто рокiв тому i завоювала безлiч сердець завдяки своiй простотi i щиростi. Маленький Вельветовий Кролик мрiе стати Справжнiм, i дiзнаеться, що iграшки стають справжнiми тiльки тодi, коли iх по-справжньому люблять дiти. Це добра iсторiя про те, що не тiльки iграшки, але i нас роблять справжнiми наш досвiд i почуття щироi любовi i прихильностi.
Марджерi Вiльямс
Вельветовий Кролик,
або Як iграшки стають справжнiми
Жив-був собi Вельветовий Кролик, i спочатку вiн був просто неперевершеним. Вiн був пухкеньким та пухнастим, яким i належить бути кроликовi, його шубка мала бiло-коричневi плямки, вуса були зi справжнiх ниточок, а вушка – з рожевого сатину. Рiздвяного ранку, коли Кролик лежав на горi подарункiв для Хлопчика з гiлочкою гостролиста в лапках, вiн був просто чарiвним.
Були там й iншi подарунки: горiхи, i апельсини, й iграшковий паровоз, i мигдаль у шоколадi, i механiчна мишка, та Кролик був найкращим. Принаймнi кiлька годин Хлопчик був вiд нього у захватi, а потiм тiтки та дядечки завiтали на обiд, i знову зашурхотiла упаковка, вiдкривались новi й новi подарунки, i в солодкому передчуттi про Кролика забули.
Довгий час Кролик жив у шафi з iграшками або на пiдлозi дитячоi кiмнати, i нiхто про нього й не згадував. Вiн був вiд природи сором’язливим, i оскiльки був усього-навсього з вельвету, деякi бiльш дорогi iграшки ставилися до нього з презирством. Механiчнi iграшки зi зверхнiстю дивилися на решту, вони були сповненi прогресивних iдей i вдавали, що вони справжнi. Модель човна, яка пережила вже два сезони i втратила майже всю фарбу, перейняла iхнiй тон i нiколи не втрачала нагоди вжити якийсь технiчний термiн. Кролик нiкого з себе не вдавав, оскiльки не знав навiть, що iснують справжнi кролики, вiн думав, що всi вони так само як i вiн набитi тирсою, i вiн зрозумiв, що тирса – щось застарiле, не варте згадки в такому витонченому суспiльствi.
Навiть Тiмотi, лев, що був зiбраний ветеранами iз дерев’яних деталей, який повинен був мати бiльш широкi погляди, пишався i робив вигляд, нiби пов’язаний з урядом. Серед них Кролик почувався жалюгiдним та банальним, i единим, хто був до нього добрим, був Шкiряний Кiнь.
Шкiряний Кiнь жив у дитячiй довше, нiж iншi. Вiн був настiльки старим, що крiзь потертостi було видно шви, частину хвоста вискубли, щоб зробити намисто. Вiн був мудрим, бо бачив багацько пихатих механiчних iграшок, якi рано чи пiзно ламались та викидались, i знав, що вони з Кроликом единi, хто не зламаеться з часом. Магiя дитячоi кiмнати була прекрасною та непiзнаваною, i лишень такi старi, мiдрi та досвiдченi iграшки, як Шкiряний Кiнь, були гiднi ii пiзнати.
