скачать книгу бесплатно
Яхтовий перехiд Днiпром (рiчкою)
Ігор Кручик
У книжцi детально описуються враження вiд мандрiв моторною яхтою по головнiй рiчцi Украiни знизу, вiд Чорного моря – i до Киева. Описуються острови, мiста, шлюзи, мости, яхт-клуби та iншi цiкавi об’екти, якi розташованi по обох берегах Днiпра. Ігор Кручик закiнчив Киiвський нацiональний унiверситет iм. Т. Шевченка. Матерiали про подорожi публiкував у виданнях «Нешнл Джiогрефiк», «Мандри», «Фарватер», «Моряк», «Украiнський тиждень», «Лiтературна Украiна» та iн. Автор кiлькох книжок, лауреат премii iм. Г. Джоунса.
Ігор Кручик
Яхтовий перехiд Днiпром (рiчкою)
Преамбула мандрiв
Як Рейн важливий для нiмця, Темза – для англiйця або Мiссiсiпi для американця, так для украiнця головною рiкою життя е Днiпро. Верхiв'я його – у Бiлорусii й Росii, а впадае вiн у Чорне море. Ця гiгантська водна артерiя iз притоками багато в чому визначае економiку й культуру всiеi краiни.
Немае сумнiвiв: водний маршрут по Днiпру, найбiльшiй рiцi Украiни, вiдкрие чимало цiкавого тому, хто подорожуе по водi. Менi вкотре у цьому пощастило переконатися на власному досвiдi.
Ми почали шлях на комфортабельнiй моторнiй яхтi «Санта Есперанца» (Свята Надiя) 6 травня у Миколаевi, завершили його в Киевi 12 травня. Не дуже квапилися, але й особливо не затримувалися нiде, iдучи iз середньою швидкiстю 10 вузлiв (пiдкреслю: це постiйно проти течii!). Температура повiтря становила +24 градусiв за Цельсiем, температура води + 14,5. Нас заставав у шляху дощ i кiлька невеликих штормiв. Це типовi погоднi умови на Днiпрi для пiзньоi весни (або й також ранньоi осенi). Улiтку тут, зрозумiло, теплiшi й повiтря, й вода.
Шляхом Геродота
Першим iз захiдних дослiдникiв таку ж подорож здiйснив давньогрецький iсторик Геродот, який проплив знизу нагору – з Чорного моря майже «до джерел», як спiвае ректор одного унiверситету. Геродот описував Днiпро так (називаючи його Борисфеном, таке iм’я уживаеться часом i нинi): «Борисфен – рiка, як я думаю, не тiльки зi скiфських рiк найщедрiше надiлена благами, але й серед iнших рiк, крiм египетського Нила… Борисфен – найбiльш прибуткова рiка: по берегах ii простираються прекраснi пасовиська для худоби; у нiй водиться велика кiлькiсть найкращоi риби; вода приемна на смак для питва й прозора у порiвняннi з водою iнших мутних рiк Скифii. Посiви уздовж берегiв Борисфену чудовi, а там, де земля не засiяна, розстеляеться висока трава. В устi Борисфену сама собою осiдае незлiченна кiлькiсть солi. У рiцi водяться величезнi безкiстковi риби i е багато iнших чудасiй».
Ситуацiя на Днiпрi iз часiв Геродота змiнилася дуже сильно. Немае вже описаних iм чудасiй: амазонок, антропофагiв, незлiченного золота скiфських царiв. Деякi смiливцi й нинi пробують пити воду iз Днiпра – краще, однак, пропускати ii через фiльтр. Але деякi дива таки залишилися.
Рушаючи у мандри, важливо знати, що Днiпро нинi майже на всiй своiй течii, на всьому басейнi е каскадом штучних водоймищ, якi мiсцеве населення часто називае «штучними морями». Моря були створенi в контекстi «великих будiвництв соцiалiзму» в 1950-х роках, однiею з найбiльш вiдомих е Днiпрогес у мiстi Запорiжжя.
На шляху вiд Чорного моря до столицi Украiни – мiста Киева, доведеться подолати п'ять шлюзiв. Водоймища (або «моря» – називатимемо iх i так), як виявилося, вiдрiзняються за своiм характером, штормистiстю й за деяким iншим характеристиками, про що ми намагатимемося розповiсти в даному путiвнику докладнiше. Ми йтимемо по Днiпру, тому для тих, хто забагне з Чорного моря зайти в Пiвденний Буг, вiдзначимо лише два цiкавих пункти (хоча iх на тiй рiчцi набагато бiльше).
Одразу ж варто пiдкреслити такий нюанс: у кожному з мiст i мiстечок на березi Днiпра, великому або малому, вiд Миколаева й Херсона до Новоi Украiнки, можна пересiсти на автобус або таксi й за кiлька годин дiстатися до столицi – Киева.
Миколаiв
Попервах, отже – мiсто Миколаiв. У XVІІ столiттi вiн був «морською столицею» Росiйськоi iмперii (до складу якоi тодi входила й Украiна), ii форпостом у вiйнах на Чорному, Азовському й Каспiйськiм морях. Саме тут був штаб морського головнокомандувача усiеi iмперii. Миколаiв вiд самого свого заснування – мiсто корабелiв, тут працюе кiлька судноверфей. У мiлiтарнi часи СРСР тут будувалися вiйськовi крейсери, авiаносцi, пiдводнi човни, танкери, а також риболовецькi траулери. Для iноземцiв це було закрите мiсто. Тепер iх тут зустрiчають привiтно, а iноземнi компанii стали iнвесторами й власниками деяких верфей Миколаева.
Миколаiв – одна з «суднобудiвних столиць» Схiдноi Європи, де сходять зi стапелiв комфортабельнi парусно-моторнi яхти по iндивiдуальних замовленнях. Наша «Санта Есперанца» – родом звiдси. Тож кiлька слiв про неi.
Довжина «Санта Есперанци» 16 м., ширина 5 м., осадка 1,5 м. Тобто параметри дозволяють заходити навiть у неглибокi рiчковi бухти, пiдрулювати до малих «сiльських» причалiв. Це – по сутi, готель на водi. Двi просторi каюти, у кожнiй – туалет, кондицiонер, душ, телевiзор i вiдеоплейер. Є простора кают-компанiя, де також встановленi кондицiонер, телевiзор, супутниковий телефон. А як без камбуза? Вiн на «Санта Есперанцi» обладнаний електроплитою, морозильною камерою, мiкрохвильовою пiччю.
На палубi, площа якоi 25 кв. м., установлюються тент, диван, шезлонги. У комплектацiю яхти входять водний i сухопутний (складний) мотоцикли, надувний човен з мотором, надувнi матраци й багато iнших речей, необхiднiсть у яких раптом стае особливо гострою пiд час далеких переходiв.
При цьому судноплавнi якостi яхти – теж на висотi. Вона iх неодноразово демонструвала в плаваннях по Дунаю, Чорному й Середземному морях. Корпус у яхти дуже мiцний, виготовлений зi сталi. Тому iй не страшнi шторми, вона придатна для плавання у вiдкритому морi при хвилюваннi до п’яти балiв. Повний «фарш» устаткування дозволив би управляти цiею яхтою навiть п’ятнадцятирiчному капiтановi, якщо б таке допускали правила судноводiння. На «Санта Есперанцi» змонтована супутникова навiгацiйна система, автопiлот, два радари, гiдролокатор, системи радiозв'язку коротко- i ультракороткохвильовi. Два двигуни потужнiстю по 300 кiнських сил кожний дозволяють розвивати швидкiсть у 12–13 вузлiв. Запас ходу яхти при повних баках пального становить до 850 миль (1500 км). Для керманича, крiм мiсця за штурвалом на палубi, про всякий випадок е паралельний штурвал i пункт керування усерединi яхти.
Такi от речi виробляють вiтчизнянi корабели-умiльцi.
У Миколаевi – два яхт-клуби. Один з них заснований ще в 1887 роцi, i його «флагманський» будинок, зведений у 1904 роцi, зберiгся до наших днiв. Поруч iз другим розташований готель «Металург», нiчний клуб «Калiфорнiя», плавальний басейн, косметичний центр, пляж.
Ольвiя
Нижче Миколаева за течiею Пiвденного Бугу на картi позначений населений пункт Парутiно. Це невеличке сiльце. Однак саме там, в устi рiки, археологи розкопали легендарну «украiнську Трою» – давньогрецьке поселення Ольвiю, що в перекладi iз грецького означае «щаслива». Це було найвiддаленiше пiвнiчне поселення стародавнiх грекiв, засноване на рубежi VІІ-VІ столiть. Там вже кiлька десятилiть тривають археологiчнi розкопки, до них залучають студентiв. Копав колись у цiй мiсцинi i я, навчаючись у Киiвському унiверситетi iм. Тараса Шевченка. В Ольвii (тобто у селi Парутiному) можна побачити давньогрецький вiвтар-жертовник, руiни давньоримськоi фортецi, невеликий музей з експонатами, знайденими тут же: амфорами, давньогрецькими й давньоримськими прикрасами, фрагментами зброi, предметами побуту. Причому, що цiкаво, пiсля усiляких землетрусiв половина Ольвii донинi перебувае десь пiд водою, й це становить постiйну спокусу для дайверiв.
