скачать книгу бесплатно
Мистецтво вiйни
Ірина Костанда
Сунь Цзи
«Закони вiйни учителя Суня» (Так буквально перекладаеться всесвiтновiдоме «Мистецтво вiйни») – це стародавнiй (йому понад 2500 рокiв!) китайський трактат, авторство якого приписуеться генералу й стратегу Сунь Цзи, що жив наприкiнцi перiоду Чуньцю або ж на початку перiоду Чжаньго. Не треба думати, що цей текст –лише вiдголосок сивоi давнини, цiкавоi лише iсторикам. Натомiсть його i сьогоднi вивчають, наприклад, в армii США, на фiлософських та полiтологiчних студiях провiдних унiверситетiв свiту. Сунь Цзи вважав вiйну необхiдним злом. Вiйну бажано вести швидко щоб уникнути економiчних втрат та поступово зростаючого внутрiшнього супротиву (опозицii знатi та невдоволення населення), або ж вести ii на територii супротивника задля використання його, а не власних ресурсiв. Вiн вважав, що стратегiя – це не е планування в сенсi роботи по розробленому списку завдань, але скорiше, що це вимагае швидкоi та адекватноi реакцii на умови, якi змiнюються. Отже, цей трактат – не стiльки про вiйськовi дii, скiльки про органiзацiю мислення i мас людей.
Сун-Цзи
Мистецтво вiйни
Глава 1. Попереднi обчислення
1. Вiйськова справа – це велика справа краiни: для людей – це життя i смерть, для держави – це шлях iснування i загибелi, отже тут не обiйтися без розрахункiв.
2. Коли вивчиш п'ять явищ, проведи розрахунки, i завдяки цьому побачиш, що мае твiй противник, а що маеш ти сам. Перше – це шлях, друге – це клiмат, трете – рельеф, четверте – головнокомандувач, п'яте – закон.
Шлях – це коли намiри государя збiгаються з думками народу, народ живе для государя, i вмирае за государя, та не боiться небезпек.
Клiмат – це змiна ясних i похмурих днiв, свiтла i темряви, зими i лiта, хiд часу.
Рельеф – це далеке i вузьке, небезпечне i легке, широке i вузьке, загибель i порятунок.
Головнокомандувач – це мудрiсть, справедливiсть, гуманнiсть, вiдвага, строгiсть i дисциплiнованiсть.
Закон – це декрети i закони, особовий склад, шляхи управлiння армiею, способи органiзацii постачання.
Не повинно бути головнокомандувача, який не знае цих п'яти явищ; той що iх осягнув – здобувае перемогу, хто не осягнув – поразку. Тому в попереднiх розрахунках необхiдно врахувати наступнi обставини, як то: У якоi зi сторiн государ мудрiше? У якiй зi сторiн головнокомандувач бiльш здiбний? Який рельеф i клiмат краще пiдходять? У якiй iз сторiн правила i закони виконуються сумлiннiше? У якiй iз сторiн армiя мiцнiше? У якiй iз сторiн краще навченi солдати? Яка сторона бiльше справедливо роздае нагороди i карае? Знаючи цi обставини, вже можна судити хто переможе, а хто програе.
3. Полководець, який вислухае мiй план, i скористаеться моiми розрахунками, повинен перемогти, я залишаюся; полководець, яка не вислухае мiй план, програе, я йду. Тi, хто вислухав, як розраховувати вигоду, будуть володiти ситуацiею, i зможуть застосовувати ii для досягнення зовнiшнiх цiлей.
Володiти ситуацiею – це означае вмiти використовувати будь-якi обставини, що склалися, собi на користь.
Вiйна – це шлях обману. Коли можеш – вдавай, що не можеш; використовуеш – вдавай, що не використовуеш; коли ти близько, вдавай, що далеко; коли ти далеко вдавай, що близько. Того, хто жадiбний – спокуси вигодою; того, у кого справи в безладi – захопи; з тим, хто повнiстю пiдготувався, будь на сторожi; вiд сильного ухились; запального виведи з себе; з зарозумiлим поводься так, щоб його гордiсть збiльшилася; того, хто вiдпочивае – стоми; тих, хто дружний – роздiли; тих, хто не готовий – атакуй, нападаючи звiдки не чекають. Такий полководець повинен перемогти, але не можна заздалегiдь передбачити, який iз цих способiв, йому доведеться застосувати.
4. У кого, ще до початку вiйни, в попереднiх розрахунках, бiльше переваг, нiж у супротивника, той i перемагае; у кого, ще до початку вiйни, в попереднiх розрахунках менше переваг, нiж у супротивника, той i програе. Нарахував багато переваг – переможеш, мало – зазнаеш поразки, що вже говорити про тих, хто взагалi нiчого не нарахував? Дивлячись тiльки на такi розрахунки, я вже можу сказати, кому дiстанеться перемога, а кому поразка.
Глава 2. Ведення вiйни
Сун-цзи сказав:
1. Загальний закон вiйни такий: швидких бойових колiсниць – тисяча, обозних возiв – тисяча, обладункiв – десять тисяч, вiдстань на доставку продовольства – тисячу лi. Крiм того, додаються зовнiшнi i внутрiшнi витрати, як то: зустрiчi послiв, фарби, клей, поставки зброi, i плата за все це – тисяча золотих в день. Тож якщо маеш у своему розпорядженнi такi кошти, то можна пiднiмати десятитисячне вiйсько.
2. Коли вiйськовий похiд тривае довго, а перемоги все немае, солдати занепадають духом i леза притупляються. Атакуючи фортецi i мiста, треба зiбрати всi сили для одного удару, iнакше, якщо облога триватиме довго, державних коштiв може не вистачити. Солдати втомляться, леза затупляться, армiя справдi ослабне, кошти вичерпаються, ось тодi, князi скористаються слабким мiсцем i пiднiмуть повстання, i навiть якщо поруч з тобою будуть мудрi радники, все одно нiчого вже не можна буде виправити.
3. Я чув про таких, хто не був майстерним у веденнi бою, але перемiг швидкiстю, однак я не бачив тих, хто б перемiг, затягнувши вiйну i виснаживши солдат, нехай би навiть цi полководцi i були вправнi у веденнi бою! Довга вiйна не приносить користi краiнi, тому i говорять: той, хто не збагнув до кiнця всiеi шкоди вiд вiйни, не може до кiнця зрозумiти i всiеi ii користi.
4. Майстерний у веденнi вiйни не оголошуе набiр в солдати по другому колу, не вiдправляе продовольство в армiю втрете, зброю i обладунки вiн бере в своiй краiнi, а провiант вiдбирае у ворога, тому iжi для його армii завжди вистачае.
5. Державна скарбниця виснажуеться, коли збираються в дальнiй вiйськовий похiд, а коли дальнiй похiд ще й затягуеться, то бiднiе простий народ. Те, що знаходиться близько коштуе дорого, а якщо воно коштуе дорого, то кошти на це швидко вичерпуються, а коли кошти швидко вичерпуються, то доведеться збiльшувати податки i трудову повиннiсть народу. Сили вичерпуються, багатства закiнчуються, в краiнi з десяти дворiв у дев'яти порожньо. Майно простого народу зменшуеться на сiм десятих; майно держави – поламанi колiсницi, втомленi конi, кольчуги, шоломи, стрiли, луки, алебарди, щити, великi i малi навiси над колiсницями, великi бики, громiздкi вози – все, зменшуеться на шiсть десятих.
