скачать книгу бесплатно
– Сюди його, сюди давайте, – закумкав з кабiнету Паблiшер. – Я з нього зараз швидко все витрушу.
І зацьомкав губами, неначе уявив, як витрушуе з Микитки цiлi жменi рiзнокольорових льодяникiв. У того й серце обiрвалося. Але впасти не встигло. Тому що в цей час за спиною охоронця Стрiльцова щось загарчало, i його чавунна рука зiсковзнула з Микитчиного плеча. А сам вiн пiдстрибнув та й вдарився головою об дверну поперечину.
– Ой, ой! – загорлав. – Кусаеться! Та хто ж його назад запустив? Та ми ж з Нiнкою дверi зачинили!
– Р-р-р! – гарчав собака, ухопивши охоронця за штанину й метляючи своею шотландською головою.
– Рятуйте! Бийте його! Виганяй ii звiдси. Пiшла, пiшов! Усiх звiльню!
Пiднялася страшезна метушня. І тiльки доктор Паблiшер не брав у нiй участi: вигукнувши «ай-я-яй!», вiн вiдразу ж зачинився в кабiнетi.
Мiж косяком та знервованим Стрiльцовим утворилася вузесенька щiлина. Микитка крутнувся на мiсцi i протиснувся крiзь неi до коридору, мало не спiткнувшись об свого рятiвник. Рятiвник сказав: «Гав!», вiдпустив штанину охоронця i разом з хлопчиком кинувся коридором. Лишень зоопарк зодiакальний на стiнах замиготiв.
– Стi-i-iй! Лови iх! Хапай!
Але було пiзно. Микитка з собакою вивалилися з неземноi астрологii в пахучу земну весну i рвонули крiзь неi. Прямiсiнько по проспекту Братiв Стругацьких у напрямку бульвару Алiси Селезньовоi. А потiм – дворами, дворами, до самого Марсiянського Парку. І лише тут, в найдальшому куточку пам’ятки природи мiсцевого значення, захеканий Микитка дозволив собi розслабитися.
