скачать книгу бесплатно
Маюфес. Помилуйте, чого бояться? Нiчого боятись! Не такi голови це дiло обмiркували, щоб можна було боятись.
Пузир. Так то так! А тiлько, знаете, несостоятельнiсть на три милiйона, та ще обмiркована несостоятельнiсть, – рiдко кiнчаеться благополучно!.. Щоб, бува, Петро не вскочив у злоснi. А тут i я помагаю, переховую!
Маюфес. Що ви? Сохрани бог! Не такi люде ведуть i вестимуть дiло… Петру Тимофеевичу помагають значнi адвокати i самi найбагатчi купцi та хазяiни. Я вже був у чотирьох – всi згодились: хто манухвактуру-прийме, хто гурти, хто кiнський завод, а з парового млина i винокурнi горiлку i борошно розвезем скрiзь, постройки ж – дiло рук чоловiчих… хе-хе-хе! Ще й страхову премiю вiзьмем. Не бiйтесь, ми хапатись не будемо, а помалу, помалу все iмiнiе зтаiть тихо, як вiск на вогнi…
Пузир. Опасне дiло… А почому Петро Тимофiевич думае заплатить кредиторам, не чули?
Маюфес. Копiйок по десять, а на худий кiнець по двадцять копiйок.
Пузир. Так. i Петру Тимофiевичу зо всiми розходами достанеться два милiйона чотириста тисяч.
Маюфес. Нi, так не вийде. Рiвно милiйон назначено тiлько на розплату i на всi розходи – агентiв багато!
Пузир. Виходить, два милiйона чистеньких? i це кругла сума! З нiчого два милiйона? Капитал! Такого капиталу кредитори не подарують. Найдуться завзятi, будуть судиться, а як дiло дiйде до суда – тодi погана справа!..
Маюфес. Нiкогда!! Вiзьмiть в разсужденiе: вся ця сума розкинеться не на бiдолах яких, а на московських, на лодзiнських фабрикантiв та на. всякi банки! Фабриканти та банки розкинуть потерi на других, пiдведуть своi баланси – i квiта. Ха-ха! Що iм така сума – виграшка!
Пузир. Еге! Для багатьох, мовляв, виграшка, а для одного капитал! З миру по нитцi – голому сорочка!
Маюфес. Ха-ха-ха! iстина глибока.
Пузир. Ну, добре. Я переведу на своi степи дванадцять тисяч ваших овець до осенi, а восени на салган разом з своiми. Це все добре… А яку ж я матиму користь за помiч?
Маюфес. От за цим же мене й послано до вас, щоб ви сказали своi умови.
Пузир. Трудне дiло… Страшне, опасливе дiло!.. Двадцять процентiв з валовоi виручки. Менше не вiзьму.
Маюфес. А чом же не з чистоi прибилi?
Пузир. Може, хто другий вiзьме з чистоi.
Маюфес. Про других нiчого й балакать. Все дiло треба вести без документiв, на честь! А кому ж повiрить: тiлько таким хазяiнам, як ви! Ви не захочете взять чужого?
Пузир. Навiщо менi чуже, коли у мене й свого доволi… Так двадцять процентiв з валовоi виручки. Коли согласнi, переганяйте овець на моi степи.
Маюфес. Ваше слово для всii околицi – закон, i вже коли не можна взять двадцять процентiв з чистоi прибилi, нехай буде з валовоi виручки. А дозвольте знать: якi розходи будете лiчить?
Пузир. Випас, чабани, догляд.
Маюфес. Ваше слово – закон! А на якi степи переганять овець?
Пузир. На Суху Балку – три тисячi, на Роздолля – п'ять тисяч i на Кам'яний Брiд – чотири тисячi!
Маюфес. Завтра всi розпорядки зробимо… Терентiй Гаврилович, я чоловiк бiдний, служу i вам, i Петру Тимофеевичу… Самi знаете… Скiлько ваша ласка?
Пузир. Поки не буде видко мого заробiтку, я не можу назначить вам нiчого. А восени, пiсля салганiв, я вас не обдiлю, заплатю по-хазяйськи.
Маюфес. Ваше слово – закон; ваша честь – вище всяких векселiв i розписок! Надiюся, що не обдiлите бiдного чоловiка! Прощайте, треба поспiшать, щоб не пропустить поiзда.
Пузир. О, ще поспiете!
