скачать книгу бесплатно
Шепчуться з Софiею та смiються, а Варка сердиться.
Варка. Чи надовго спарувався?..
Гнат. А тебе завидки беруть, що не всi парубки бiля тебе? Буде з тебе й Омелька.
Варка. Чого ти причепився до мене? Як та собака, гарчиш! Не велике щастя i ти, i твiй Омелько! Багато вас е, на однiй осицi й не перевiшаеш! Прощайте, тiтко! Я пiду, а то ще в холодну звiдцiля позабирають. Ходiм, дiвчата!
Дем'ян. А музика ж буде! Ти збиралась танцювать i сама тiтку прохала, щоб не виганяла.
Гнат. Та не зачiпай ii, нехай iде!
Варка. От же на злiсть зостанусь.
Гнат. Менi на злiсть, собi на користь. Скоро й Омелько прийде. Жаль тiлько, що сiно згорiло.
ЯВА ІV
Входять парубки.
Дем'ян. О, бач! За вовка помовка, а вовк у хату шусть.
Варка. Повiсь собi його на шию!
Гнат. Нащо його вiшать, коли ти сама повiсишся у нього на шиi!
Омелько. Кого це збираетеся вiшать?
Гнат. Та тут дiвчина вiшаеться одному парубковi на шию, та нема доброi мотузки, а на тонкiй обiрветься.
Варка. Дурному вiчна пам'ять!
Омелько. А нам на здоров'я.
Гнат. Тепер, може, буде й вiчна. Воно все так: як е – не жалуем, а нема – плачемо.
Варка. Нема за ким плакать, нема кого и жалувать.
Омелько. Нiчого не розберу. Бачу тiлько, що Варка з Гнатом глек розбили.
Гнат. А ти черепки позбирай та в кишеню заховай.
Омелько. Хоч би й за пазуху заховав, тобi яке до мене дiло?
Гнат(смiеться). Малi та дурнi раз у раз на смiтнику збирають черепки, й iм нiхто не заважа, – збирай i ти.
Омелько. Гляди, щоб з твоеi голови черепки не посипались!
Гнат(пiдступа). Ану, попробуй!
Омелько. Думаеш, злякаюсь? От тiлько не одiйдеш, то й побачиш! Чого чiпляешся? Дума, як здоровий, то й побоюсь? Кiлок не розбира нi здорового, нi слабого!
Дем'ян. Та годi вам гризтись за маслянi вишкварки! От нещасливий день: послiднiй раз зiбралися, а згоди нема, тiлько сварка.
Омелько. Чого ж чiпляеться, мов скажена собака?
Дем'ян. Годi! Харитон! Давай по чарцi! Я бачив, там у тебе щось з-за пазухи виглядало.
Харитон. Пiдождем.
Дем'ян. Ну, так я спiвать почну. (Спiва.)
Светить месяць,
Светить ясний,
Просвiщаеться заря…
Хлопцi перебивають.
Дехто. Ну ii, це давня. Ти гуртовоi затинай.
Дем'ян. Ну, давай гуртовоi.
Ой гиля, гиля,
Гусоньки, на став,
Добривечiр, дiвчино,
Бо я ще й не спав.
Ой Боже, Боже,
Який я вдався:
Брiв я через рiченьку
Та й не вмивався.
Ой вернуся я
Та й умиюся,
На свою дiвчиноньку
Та й надивлюся.
Ой не вертайся
i не вмивайся —
Єсть у мене криниченька
Пiд перелазом,
Умиемось, серденько,
Обое разом.
Як хор спiва, входять музики, сiдають наперед кону i лагодяться. Хор замовк; з послiднiм акордом пiснi грають козака, танцюють. Через яку хвилю кричать: «Старшина!», «Нi, Онисько!». «Тiкаймо!».
Явдоха. Ой Боже мiй, що ж це буде?
Голос пiд вiкном: «Ач, який гармидер пiдняли! Це тим, що не велено збираться? Зараз менi розходьтесь, бо запишу у протокола, то будете знать…»
