скачать книгу бесплатно
Кожна особа мае обов’язок дбати про щось чи про когось. Бо хто не вiдчувае обов’язку, той не вважае за потрiбне чимось корисним займатися, не несе нiякоi вiдповiдальностi, не мае на метi досягнення певних результатiв.
Одна справа, якщо я трактую це так, що не хочу нав’язувати себе iншим. Але якщо менi просто не хочеться брати на себе будь-якi зобов’язання – аби менi було добре, – то це вже серйозна вада.
Ісус Христос каже: люби свого ближнього, як самого себе. Але любити себе – то не значить шукати своеi вигоди. То значить шанувати свою особу, адже мене Господь сотворив розумною iстотою, дав менi гiднiсть, певне покликання, таланти. Оскiльки я iх одержав, то й кожен iнший iх одержав. І любити ближнього – означае шанувати його так, як я хочу, щоб шанували мене. Бо я шаную сам себе, шаную себе як Боже сотворiння, як Божу дитину, як людину, яка думае, вiдповiдально поводиться, зважае на потреби iнших, не байдужа до навколишнiх, отже, шануе iнших. Бо вони, так само, як i я, створенi Богом.
Лiнь.
Арсенiй Трощак, 11 рокiв, м. Львiв
Лiнь.
Дарина Клюса, 6 рокiв, м. Галич (Івано-Франкiвська обл.)
Лiнь.
Михайло Кушнiрчук, 8 рокiв, м. Івано-Франкiвськ
Пихатiсть
Пихатiсть, пиха – одна з форм погордливостi, коли людина проявляе свою зверхнiсть до iнших, показуе, що е краща, важливiша, достойнiша й досконалiша, i зневажливо ставиться до всiх «недосконалих» i «неважливих».
Гординя
Часом людина мае нестримне бажання представити себе iншим кращою, нiж вона е насправдi. Мовляв, ось Я це можу зробити, ось Я це осягнув чи осягнула, одне слово – ось Я!
Не треба плутати таке бажання з гiднiстю, яка е виявом отого божественного, що е в кожному з нас. Гординя мае справу з iншими моральними категорiями – потребою визнання, причому визнання незаслуженого, невмотивованого. Так, аби весь час хвалили, возвеличували, ставили в приклад. Якщо людина справдi вчинила щось достойне, варте уваги та наслiдування, то нiчого поганого в цьому немае. Прагнення бути визнаним, пошанованим у цьому разi не можна розглядати як щось зле. Але коли досягнення подаються як щось бiльше, нiж вони е насправдi, – то це вже людська вада, пов’язана, крiм того, з неправдою чи напiвправдою, перебiльшеннями.
Коли зустрiчаюся з гординею в спiлкуваннi з людьми, то зазвичай намагаюся не реагувати надто голосно… Можу знизати плечима, усмiхнутися. Вiдразу видно, чого прагне людина – шукае правди чи домагаеться слави. Надто високу опiнiю про себе стараюся не пiдтримувати.
Проявляти погордливiсть – означае хизуватися тим, чого насправдi немае, перебiльшувати своi можливостi й чесноти. Слово з протилежним значення – покiрливiсть, смиреннiсть. Хоча покiрливiсть теж може бути вдавана, неправдива. Наприклад, я ходив до школи, навчався, мав нагоду багато бачити в життi, здобув чималий досвiд, знання, умiю помножити два на два, можу оцiнити певнi речi, щось написати, пояснити комусь. Якби я заперечив, що вмiю вирахувати два рази по два, то це була б неправда, фальш. Чи якби Енрiко Карузо сказав, що не вмiе спiвати, то ми б усi смiялися. Бо це була б неправда, яка не мае нiчого спiльного з покiрливiстю.
