скачать книгу бесплатно
Як я став детективом
Юрiй Багрянцев
Збiрка складаеться з чотирьох оповiдань, в яких автор розповiдае про своi приватнi розслiдування кiлькох цiкавих випадкiв. Всi оповiдання основанi на реальних фактах iз життя, але, звичайно, е мiсце i для художньоi вигадки автора. «Нещаслива сiмка, або Як я став детективом» – почувши в казино про дуже частi й пiдозрiлi виграшi одного вiдвiдувача, головний герой зацiкавився цим випадком, захопився спостереженнями за грою в рулетку та згодом почав ретельне розслiдування. І, таким чином, перетворився на детектива-аматора. «Ящик коньяку» – на прохання пiдприемцiв-комерсантiв приватний детектив веде розслiдування в гастрономi, з якого зник ящик коньяку. Пiдозра впала на молодого вантажника, але той рiшуче заперечуе свою вину. Пошуки вкраденого коньяку привели до дуже несподiваних результатiв. «Загадкова фотографiя» – перебуваючи у родичiв в старовинному селi Киiвщини, детектив-аматор почув розповiдь про старий будинок, який хотiли купити за будь-що чужi люди. До цiеi загадки додалася таемниця староi фотографii з написом-шифром. Довелося i цей шифр розкодовувати, i вести ретельнi пошуки в будинку та навколо нього. «Потрiйна iкона» – пiсля перших вдало розслiдуваних справ детективом-аматором його друзi та знайомi почали рекламувати, як успiшного пошуковця-сищика. Так почалося ще одне розслiдування – крадiжки великоi старовинноi iкони iз сiльськоi церкви. У процесi пошукiв приватному детективу довелося навiть вiдвiдати в’язницю.
Юрiй Багрянцев
Як я став детективом
Нещаслива сiмка, або Як я став детективом
Багато киян, напевно, пам'ятають, як у другiй половинi 90-х у мiстi процвiтало чимало казино. Їх можна було зустрiти майже в кожному районi мiста, iхня реклама ряснiла в журналах i газетах, безупинно крутилася на телебаченнi й звучала на радiо.
Одне з таких пiд романтичною назвою «Червоний Лев» було розташоване на Хрещатику, поблизу Бессарабського ринку. Воно займало пiдвальне примiщення житлового будинку, вхiд був знадвору, а на фасаднiй частинi будинку майорiла яскрава вивiска: «Червоний Лев».
Це казино було знамените тим, що мало дуже красивий iнтер'ер. Його гральний зал, примiщення для вiдпочинку i буфет-бар були прикрашенi арками з пофарбованим пiд золото рiзьбленим дерев'яним оформленням, стiни оббитi червоним оксамитом. А в гральному залi на пiдставцi красувалася теж пофарбована позолотою невелика скульптура лева, що сидить на заднiх лапах. Ось через цей розкiшний iнтер'ер казино «Червоний Лев» уподобали кiношники й телевiзiйники, знiмаючи там фiльми, телепередачi, музичнi вiдеоклiпи.
Менi теж довелось брати участь у телезйомках декiлькох передач у цьому казино. І от одного разу пiсля зйомок нашу знiмальну групу запросив за столик, накритий фуршетними напоями i закускою, спiввласник i директор казино – енергiйний, спортивноi статури чоловiк рокiв сорока п'яти. Вiн офiцiйно iменувався президентом казино «Червоний Лев», звали його Євгенiем Аркадiйовичем. Посеред нашоi бесiди вiн раптом, понизивши голос, довiрливо нам сказав:
– А знаете, сьогоднi ви нам допомогли не втратити багато грошей. Сюди занадився ходити один наш постiйний клiент, який завжди виграе i часом – немалi суми. Жодного разу не програв, уявляете! А сьогоднi, як побачив вашу телегрупу, одразу ж утiк, навiть не розпочавши гри.
– І довго вiн до вас ходить? – запитала телеведуча Ганна. – А нас чому злякався?
– Вже мiсяцi чотири ходить, регулярно, раз на тиждень. І весь час виграе, барбос! Нехай, як правило, й незначнi суми, але виграе постiйно! А одного разу вiн все ж таки зiрвав такий куш, що в нашiй касi ледь вистачило готiвки виплатити йому виграш. А чому вiн вас злякався, не знаю. Може, не хоче своею фiзiономiею свiтитися.
– Напевно, у нього е якась своя система гри в рулетку, – припустив телеоператор Геннадiй. – Чи йому просто таланить весь цей час.
– Звичайно, йому щастить! – погодився Євгенiй Аркадiйович. – Якби дiйсно iснували виграшнi системи гри в рулетку, то незабаром усi на свiтi казино зникли б, збанкрутили б. Але щось занадто часто i постiйно йому таланить, мене це вже починае дратувати.
– А вiн користуеться пiд час гри якоюсь шпаргалкою? – вставив у бесiду свое питання i я. – Можливо, у нього все ж е якась методика, заснована на теорii ймовiрностi випадання чисел рулетки.
– По-моему, нi, – вiдповiв президент казино. – Хоча, чесно кажучи, я не стежу за його дiями. Я взагалi намагаюся в залi не стовбичити пiд час гри. Але нашi хлопцi, круп'е i наша касирка менi завжди доповiдають: от, мовляв, знову цей клiент виграв велику суму й одразу пiшов iз казино.
– Так вiн, виявляеться, одразу й виходить пiсля виграшу? – перепитав Геннадiй. – Тодi в нього точно е система, це не просто везiння, це розрахунок.
– Цiкаво було б поспостерiгати за його грою, – сказав я. – У мене е деякий iнтерес до теорii ймовiрностi, до чергування випадкових чисел, нумерологii i такого iншого. Може, вдасться хоч якось розгадати секрет цього вашого везучого гравця.
– Занадто везучого! – уточнив Євгенiй Аркадiйович. – А щодо того, щоб подивитися на його гру, то це – будь ласка! Якщо хтось зумiе розгадати секрет його дивовижного везiння, я тому сплачу велику премiю. Слово честi, хлопцi, так i знайте!
Не знаю чому, але ця розмова про щасливого гравця в рулетку не давала менi спокою тижнiв зо два, допоки ми знову не вiдвiдали казино «Червоний Лев» на черговiй телевiзiйнiй зйомцi. І я вiдразу, побачивши Євгенiя Аркадiйовича, вiдвiв його вбiк i запитав:
– Сьогоднi присутнiй ваш гравець-везунчик? Не втiк iще, побачивши нас?
– Сьогоднi його немае, але вiн приходив позавчора i знову виграв.
– Чи можу я поговорити з круп'е, що обслуговують рулетку i пам'ятають гру вашого везунчика?
Президент «Червоного Лева» погодився, i незабаром я розмовляв з молодим симпатичним круп'е Андрiем. Вiд нього довiдався про деякi подробицi гри щасливого постiйного вiдвiдувача, якого звали Артуром. А потiм, вже дома, на паперi я розписав по пунктах цi деталi. Ось вони:
Перша. Артур приходить грати в рулетку раз на тиждень, але в рiзнi днi. Час його появи теж рiзний, тож передбачити заздалегiдь його чергову появу у казино неможливо.
Друга. Оскiльки час гри Артура рiзний, вiн потрапляе на рiзних круп'е, що працюють позмiнно. Найчастiше гравця обслуговували два хлопцi – Андрiй i Владислав, iз якими менi вдалося поспiлкуватися наступного дня.
Третя. Артур завжди грав тiльки за другим столом рулетки, i нiколи не сiдав за перший стiл, що бiля вхiдних дверей.
Четверта. Тривалiсть гри Артура коливалася вiд години до двох-трьох годин. Спочатку вiн робив маленькi ставки, постiйно iх збiльшував, мiг на початку гри програвати невеликi суми. Але згодом вiн незмiнно вiдiгравався i щойно його виграш досягав великоi суми, одразу ж покидав гральний заклад.
П'ята. Пiд час гри Артур не пiдглядав у записник, ставки робив не спонтанно, а вдумливо i начебто заздалегiдь знаючи, на якi числа йому треба ставити фiшки на рiзних етапах гри.
На останнiй, шостий, блок моiх запитань, я не одержав досить чiткоi вiдповiдi: Андрiй не мiг з упевненiстю сказати, чи вигравав Артур тiльки на якомусь одному числi, чи його постiйнi виграшi припадали на рiзнi числа.
– Розумiеш, за вечiр у рулетку на обох наших столах грае чимало рiзних людей, – пояснив менi Андрiй, – i перед круп'е не стоiть завдання запам'ятовувати, на яких числах виграють нашi вiдвiдувачi. Але я точно пам'ятаю, що цей везучий гравець вигравав на рiзних числах. А от на яких саме – не пригадую. Але тепер, якщо треба, постараюся запам'ятати цi числа.
Але я хотiв сам подивитися гру Артура, розумiючи, що без особистого спостереження я не зроблю жодних конкретних висновкiв. І ми з Євгенiем Аркадiйовичем домовилися про таке: як тiльки Артур з'явиться в казино, менi одразу ж зателефонують на мобiльник (вiн тодi тiльки з'явився в мене, у 90-i роки це ще була рiдкiсть) i, якщо в мене буде можливiсть приiхати в казино, за мною висилають машину i привозять у «Червоний Лев».
– Ми тобi на входi видамо фiшки для гри, безкоштовно, звичайно, – сказав менi президент казино, – i ти собi грай, як хочеш, тим часом спостерiгай за Артуром. Але потiм, пiсля гри, просто здаси усi фiшки назад у касу, навiть якщо щось i виграеш. А якщо захочеш i сам випробувати свое везiння, тодi, будь ласка, купи фiшки в касi за своi кревнi грошi i грай окремо вiд наших фiшок.
Я погодився на цi умови i вже через тиждень змiг приiхати на машинi, яку прислали з «Червоного Лева», у казино на Хрещатику.
– Наш везучий клiент уже грае хвилин двадцять, – сказав менi бiля входу Євгенiй Аркадiйович. – Поки вiн по нулях: скiльки програв, стiльки й вiдiгрався. Іди в касу за фiшками.
За п'ять хвилин я сiв на високий круглий стiлець без спинки бiля другого столу рулетки, за яким вже грало четверо вiдвiдувачiв казино, i зробив свою першу ставку, поклавши двi фiшки на «червоне».
Артур сидiв саме напроти мене, i я мав можливiсть його роздивитися: сухорлявоi статури, у джинсах, довге русяве волосся закривало вуха i майже торкалося комiрця синього пiджака. На вигляд йому було рокiв тридцять. Гладке, злегка видовжене обличчя без зморшок, високе чоло, зеленi, розумнi очi, тонкi вуста. Взагалi, у його зовнiшностi проступали риси освiченого iнтелектуала, людини з життевим досвiдом, яка знае, чого хоче i як цього досягати.
Грав вiн спокiйно, без помiтного хвилювання, на вiдмiну вiд мого сусiда по столу, угодованого дядька з модною неголенiстю на щоках, який щохвилини пiдхоплювався на ноги, викрикував реплiки невдоволення i роздратування у випадку програшу. А програвав вiн майже всi своi ставки, тому що робив iх сяк-так, розраховуючи лише на щасливий випадок, який уперто обходив його стороною.
Артур же, навпаки, спокiйно сприймав своi маленькi програшi i знову з незворушливим виглядом робив новi ставки. Я помiтив, що певна система чи стратегiя його грi все ж була притаманна. Вiн починав гру з мiнiмальних ставок i зазвичай однiею-двома фiшками. Ставив на рiзнi числа чи групи чисел. Поступово збiльшував ставки i кiлькiсть фiшок на окремих числах, явно був небайдужий до цифри 7, на неi вiн ставив найчастiше. Щоправда, перший його невеликий виграш припав на цифру 6. Артур при цьому начебто з подивом гмикнув, криво усмiхнувся, але потiм iз чемною вдячнiстю прийняв вiд круп'е виграну купку фiшок, присунуту до нього дерев'яною лопаткою.
А на цифрi 7 за пiвтори години гри вiн виграв тричi! Причому, останнiй виграш був дуже великим, пiсля чого гравець пiдвiвся, чемно подякував круп'е за гру, побажав усiм гравцям, що залишалися за столом, успiхiв, i пiшов у касу обмiнювати своi фiшки на грошi.
Я ще пограв хвилин п'ять i теж здав у касу фiшки. Виявилося, що я, роблячи ставки, в основному, на великi групи чисел, програючи й iнодi виграючи, до кiнця своеi гри програв всього три фiшки з тих, що одержав у касi.
Наступного дня я проаналiзував гру Артура. Отже, йому дуже щастило на цифрi 7, хоча вiн виграв також i на шiстцi. Пiсля кожного свого виграшу вiн зменшував ставки до однiеi-двох фiшок i знову поступово збiльшував вiд гри до гри ставки й кiлькiсть фiшок. І знову, в очiкуваннi щасливого моменту, вiн концентрував на щасливому для нього числi 7 досить велику кiлькiсть фiшок, що значно збiльшувало його загальний виграш.
У нумерологii число 7 – дуже успiшна цифра, щасливе число. Мабуть, його нумерологiчнi якостi я був би готовий застосувати i до Артура, наскiльки встиг його пiзнати пiд час гри в рулетку. Та одночасно я розумiв, що лише нумерологiею, «щасливiстю» числа 7 не можна пояснити успiх гравця в рулетку. Потрiбнi були ще й додатковi спостереження, щоб скласти повнiшу картину того, як грае Артур в iншi днi, на якi числа ставить i якi цифри в нього виграють.
Із президентом «Червоного Лева» ми домовилися: у випадку, коли я не зможу приiхати на чергову гру Артура, буде дано доручення круп'е уважно спостерiгати за його грою i по можливостi запам'ятати, на якi числа i якi ставки той робив, i якi числа виявлялися виграшними. І я був змушений iз задоволенням визнати, що Андрiй блискуче впорався з цим завданням. Я й, справдi, не змiг приiхати в день, коли Артур знову з'явився в казино i знову виграв, але завдяки уважному круп'е я одержав додаткову iнформацiю для роздумiв.
Виявилося, нiчого в поведiнцi гравця-везунчика не змiнилося. Вiн знову починав iз маленьких ставок однiею-двома фiшками, збiльшував ставки поступово, тобто використовував щось на кшталт вiдомоi методики гри в рулетку пiд назвою «система Парлая», коли пiсля кожного програшу ставка подвоюеться. Щоправда, ця система передбачае гру на групи чисел, i майже не застосовуеться до окремих чисел. Але Артур ii застосовував до своеi улюбленоi сiмки й знову тричi виграв на цiй цифрi! І от саме цей факт щасливого числа 7 на рулетцi в казино «Червоний Лев» мене насторожив. Я починав пiдозрювати, що справа тут зовсiм не в нумерологii i не у фантастичнiй вдачi гравця. Треба було знову iхати в казино.
«Червоний Лев» для гравцiв у карти i рулетку починав роботу з 18-i години. Я прибув туди на годину ранiше, щоб поговорити з Євгенiем Аркадiйовичем i круп'е. Мене цiкавив ряд додаткових питань. Чи помiтили вони, як часто випадае цифра 7 у порiвняннi з iншими числами? Чи правильно виставлений за рiвнем стiл рулетки, чи не мае якихось дефектiв його колесо? Коли були придбанi цi столи? Чи не зносилися колеса вiд тривалого тертя iхнiх осей? Чи приходив Артур у казино «Червоний Лев» ранiше, нiж почав грати в рулетку? Чому вiн нiколи не грав за iншим столом?
Я знав, що досвiдченi й кмiтливi гравцi вже давно застосовували так звану «атаку на пристрасть колеса»: вони тривалий час спостерiгали за поводженням колеса рулетки, запам'ятовували чи крадькома записували виграшнi числа й у такий спосiб визначали, чи з'явилися в колеса, як би iдеально i збалансовано воно не було б виготовлене, незначнi перекоси, що збiльшують iмовiрнiсть влучання кульки у визначений вузький сектор.
Справдi, виробники колiс рулетки намагаються максимально наблизити його роботу до подоби iдеального генератора випадкових чисел вiд 0 до 36. У такому колесi-генераторi ймовiрнiсть випадання кожного числа однакова на тривалому вiдрiзку часу запускiв колеса i кульки. Скажiмо, якщо розкручувати колесо i кидати кульку 37 тисяч разiв поспiль, то на кожне число рулетки випаде приблизно по тисячi влучань. Це чиста теорiя ймовiрностi i жодна нумерологiя тут нi до чого.
Але це теорiя. А на практицi серед тисяч, десяткiв i сотень тисяч колiс, розкиданих по казино усього свiту, можуть все ж таки трапитися колеса з незначними заводськими чи набутими в результатi тривалого використання дефектами. І тодi кулька при запуску рулетки частiше влучае у якийсь вузький сегмент колеса. До речi, у великих гральних закладах власники казино завжди напучують круп'е та iнших спiвробiтникiв повiдомляти iм про всi випадки незвичайного поводження колеса, занадто частого влучення кульки в конкретнi його сегменти, про пiдозрiло уважних гравцiв чи глядачiв, якi ще й записують щось крадькома до блокнотикiв. Гравцiв, котрi роблять «атаку на пристрасть колеса», звичайно можна вирахувати по iхнiй грi на визначений сегмент колеса, а не на окреме число.
Зазвичай при виявленнi таких «пристрастей», колесо негайно пiддаеться ретельнiй перевiрцi, новому юстируванню, змазуванню осi та iншим профiлактичним дiям, аби мiнiмiзувати будь-якi перекоси й переваги одних сегментiв над iншими. Чи не мае колесо рулетки такоi «пристрастi» у «Червоному Левi»?
Проте, з iншого боку, Артур ось уже двiчi вигравав не на вузьких сегментах, а на конкретному числi, сiмцi. Наприклад, при менi вiн раз виграв на 6 i три рази на 7. А цi числа розташовуються на протилежних сегментах колеса. Іншим разом у нього взагалi виграли тiльки сiмки!
Я подiлився своiми роздумами й запитаннями з Євгенiем Аркадiйовичем i круп'е, Андрiем i Владиславом. Одержав наступнi вiдповiдi.
Столи рулетки придбанi вiдносно недавно, сiм мiсяцiв тому, виготовленi вони за кордоном i за цей час iстотно стертися для будь-яких перекосiв вони не могли. Столи виставленi ретельно фахiвцями, за рiвнем, колеса збалансованi й перевiренi спецiальними приладами. Жодних дефектiв на колесах нiколи не було виявлено. Артур начебто не був помiчений ранiше в ролi уважного спостерiгача за грою; вiн одразу прийшов у казино, почав грати й вигравати. За iншим столом вiн начебто ще не грав, а чому вiн туди не сiдае, невiдомо. Нарештi, чи випадае число 7 частiше вiд iнших чисел на другому столi рулетки, круп'е не знають, такий аналiз не проводився.
Отримана iнформацiя доповнила моi знання про розслiдувану справу, висновки напрошувалися самi собою: менi потрiбно весь вечiр провести в казино i, сидячи осторонь вiд гравцiв у рулетку, записувати виграшнi числа. Я попросив Андрiя пiд час гри голосно й чiтко називати цi числа, щоб я спокiйно сидiв собi в кутку iгрового залу на канапi й фiксував номери, якi випадають.
Але до початку гри ми всi разом ретельно оглянули стiл, колесо, вiддiлення-клiтини з числами, мiцну кульку зi слоновоi кiстки. Нiяких ушкоджень не помiтили, колесо крутилося дуже рiвно, без бокового биття, майже безшумно, довго, повiльно зупинялося, тобто було у бездоганнiй рiвновазi. Про всяк випадок я запропонував замiнити кульку iншою, iз запасного комплекту.
О 18-й годинi з'явилися першi гравцi, сiдали за столами рулетки i покеру, замовляли в барi солодкi напоi та коктейлi, неголосно розмовляли мiж собою i звично грали, програючи та вряди-годи виграючи. Менi цiкаво було спостерiгати за ними, хоча, зрозумiло, я не забував про фiксування до блокноту виграшних чисел, про якi голосно повiдомляв Андрiй. Я намагався вловити у гравцiв схожi риси азартностi, емоцiй ризику й гострих вiдчуттiв, очiкування удачi i навiть ознаки деякоi хворобливоi пристрастi пiд назвою iгроманiя, яка мае ще виразнiше визначення: жага успiху, бажання швидкоi та легкоi наживи.
