скачать книгу бесплатно
Атланти, що – з-пiд брили – вхiд – до банку,
Як стихне, – колискову – в двi – гребiнки,
На сходах – до каналу – з псом – спить – бенькарт. —
Над ними – обома – долоню – бункер.
Буття, – не часто, – виправля – й описку.
І на стежину – рятiвну – i пасквiль. —
Дiйснiсть – бар’ер, та – дух – не знае – греблi.
Й дитячий – погляд – i навiки – згрубле.
Знов – вздовж – галактик – все новi – вогнi:
Амур – в пiсочку, що – пiдкови – гне.
Єдине серце – мандрiвний – атол
Із циклу «Вiдозви»
Ще – свiт – не свiт, а сурми, що – кришталь,
Який – стежки – крiзь – тлiн – i слiпоту.
Єдине – серце, – мандрiвний – атол, —
Яке, – хоч – й тiло, поза – межi – тiл —
Й за вуха – тих, хто – в немощах – капарить,[30 - Капарити – партачити, бiдувати.]
Вряди-годи – за парашутик – й пiр’я.
Дарма що – дверi – в невимовне – поруч, —
Прочиненi, – й останнiм, якi – першi. —
І рiчка – вiник, й Авгiевi – стайнi
Аж сяють. – Й промiнь – в сулiях – настоi —
Для свята, що – еони – на марницi
В процесах – перемiщень – i стагнацiй. —
Мiзерний – вузлик, – й знову – карусель, —
І сад – цвiте. – Й новi – канали – сил.
Зсуви
На пральнiй дошцi – ще – бiлизну – буднi,
З-за хмаросяга – на пiв неба – бадя.[31 - Ба?дя = ледачий вiл.]
Зникае – мiсто – у погоднiй – боднi. —
Вага, що – рiвнодення – пообiдне.
Знов – мапу – iснувань – розчиномет. —
Поверхню – хвиля – й те, чого – нема.
Принишкло – прицвяховане – й нiме.
И корiння – закладають – динамiт.
Дiвча – на дiйснiсть: «цур тобi – i пек!» —
Яка – нiяк – не лiзе – пiд ковпак.
Лиш усмiхаеться – блакитi – мiчман,
Котрий, – ногою – спогадiв – курмаччя,[32 - Курма?ччя = дрантя, лахмiття.]
Хоча – стрiла – чека – й серед кодол:
«Ти – тiльки – ти! – І вже – рука – багдаль[33 - Багдаль = сап'ян з козиноi шкiри.]
На коротких – i довгих – хвилях
Із циклу «Ненормованi вiдтинки»
Не дiйснiсть – крани; – час – перебудови.
З нiг – валяться – спузири[34 - Спуза?р – пастух, до обов’язкiв якого входило пiдтримувати вогонь, заготовлювати дрова, носити воду.] – i склодуви.
Дозорцi тлiну – не виходить – з дива:
У шапокляках – з фiфами – удави. —
Вiд вiчности – ледь – невеличкий – змилок,
Який – за борт, як – корабель – до молу. —
Й на тому – мiсцi – сад – й город, де – мальви.
Й на мить – весь свiт – у ротi – карамелька.
Хоч – поруч – барва – пiк буття – спроквола,
Навкiлля – пiдiймаючи – на вила. —
Й на iнший лад – свiдомiсть – i лiтопис,
Де – ще – пропасниця – пiв лiта – тiпа —
Й примат – в долонях – звук – перетира,
Задiявши – нечинний – електрод.
Галака[35 - Гала?кати – голосно розмовляти, базiкати.] – свiт
Із циклу «Ненормованi краевиди»
Із автомата – у каварнi – джаз.
Крiзь – соломинку – двi школярки – джус.
В кутку – друзяки – пiдлiтки – маджонг.
Кiнь – зi стiни, – мальований, – iрже,
Сiдаючи – на стiльчик – волохатий —
Пiд дубом, за яким – томатом – хутiр, —
Й дiдусь – з ковiнькою, що – око – хитро,
Чи – кiт, – не впавши, – верхом – по штахету.
Трави – зелене – мерехтить – волосся,
Де – вдосвiта – хмарина – пролилася.
В бiк парку – вiддаляеться – фальцет.
Спiдниця тiтки – гнiзда – горобцiв. —
Галака – свiт, вибулькуе, – лящить,
Викрешуючи – за?мки – iз нiщот.
Й свiдомiсть: юна – вiдьма – на мiтлi
Усесвiтiв – пласкi – акордеони —
Матерiю, що – береги – туманнi, —
На – диски – й сфери, – iснування – iней.
Що – макотирю[36 - Макотиря = стрижена чи голена голова] небуття – iмунну.
Й одразу – папороть, – i серце, – й мозок,
Де – щойно – хаос – скрiзь – своi валiзи,
З яких – i духи, й ящури – вилазять,
Нових площин – виповнюючи – лузи.
Аж видно: iншу дiйснiсть – розкуйовда,
Що – сам – на колесi складчастiм – iде,
Пришвидшуючи – iснування – цирк,
Котрим – часами – й просвiткiв – моцар,
Який – всевиддю – глибший – вмiст – i плян —
На – ще – незрушному, – форпости, – тлi. —
Лiтають – бублики. Кидики[37 - Ки?дик = малий чоловiк. Множина: кидики.] – тлум. —
Й – свiдомiсть: юна – вiдьма – на мiтлi.
До потопельника, що – ще – кричить
За макiвками[38 - Ма?кiвка = голiвка маку.] – у вiнку – правуе[39 - Правува?ти – мати владу над ким, чим.]
Сила – й над тим, яке – давно – травою.
Пiском – повiтря. Пес – у парку – вие.
Пiдземка – павзу. – Нiч – куня – в трамваi.
На ратушi – пiвмiсяцем – й плазун,
Як – невимовне – кронами – з низин.
Кипить буття – примружений – казан:
Амурчик – пальчик, – й сiрка – на озон.
Й знов дiйснiсть – вшир, – набiк, – у довжину,
Буття – щораз – цупкiш – драговина.
Із калабанi – дзвiн – задеренчав, —
І – вмить – з кошами[40 - Кiш = великий кошик для зберiгання борошна, зерна тощо] – тлiну – збирачi. —
Та вже – з-пiд квочки, – оком – свiт, – курча —
До потопельника, що – ще – кричить.
Крен – у напрямi – пiвдня
Із циклу «Ненормованi вiдтинки»
Музей: акварiюм, де – й макроподи.[41 - Макропо?ди = рiд тропiчних i субтропiчнихз риб пiдряду лабiринтових, деякi види розводять i в акварiюмах.]
Пара закоханих – серед – опудал.
Вся галерiя – з воску – водоспади.
З продухвин – запах: цвiт – олив – iз пiвдня.
Мiня – квадрати – фауна – i фльора.
В повiтрi – весла: крiзь стiну – трiери.[42 - Трiера = судно, човен з тьома рядами весел у давнiх грекiв.]
На сходах (мармур) – голоси – школярок.
На входi – голуби – Орфей – й лiру
Цементну, – замiсть – голови – рогач. —
Просто – з-пiд даху – скапуе – сургуч
На кольоровий брухт – уздовж дорiжок,
Що – профiль й торс – сегментiв – антуражу.
Набабрався – й вже – руку й серце – день. —
Й спiднички – молодицям – Купiдон.
Амурчик – з хаосу, – на квiтцi, – вирина
Із циклу «Ненормованi вiдтинки»
В повiтрi – зблимуе – крилатий – м’ячик.
Па?рка – набiк – одну – зi своiх – ми?чок,[43 - Мичка = з ми?чок i мичо?к в род. вiдмiнку у Голоскевича = 2 наголоси.] —
Чекае, коли – сяйво – пiсля – мочви.[44 - Мо?чва = сльота, мокреча.] —
Садiвниковi – заважае – мульча.
Загортуеться – краевид – в могер.
Бджола – найменший – промiнь – на пугар.
Тоненькi – ребра – вiтерцю – iз гiр.
В каварнi – двое, – з вуст – до вуст, – й кагор.
Не закрут – iснування – перескiк.
Буття – для кожного – i небо – в череску. —
В вощинi – завелася – метениця![45 - Метениця = вощинна мiль]
Бiжить – з мiтелкою – вже й всесвiту – панунця.
Й за нею, – рукавицi – шкiрянi, —
Амурчик – з хаосу, – на квiтцi, – вирина.
Флюктуацiя
Із циклу «Паралакси»
Вiдкрилися – посiлостi – бездоннi,
Що iх – у шкiрки втiлень – господиня,
Котра – iз хаосу – шматками – цiлоденна.—
Ще – iснування – дiвка – на виданнi. —
Й струмуе – дiйснiсть – в обриси – голчастi,
Де – кузов небуття а потвори – чистять,
Заки – i iм – дадуть – з заглибин – чосу,
Щоб – з дерева буття – чергову – чухру.[46 - Чухра = зрубанi гiлки дерева.]
