Мікромегас

скачать книгу бесплатно

Мiкромегас
Франсуа-Мари Аруэ Вольтер

Автор уявляе собi, що Мiкромегас, житель планети Сiрiус, за своiми розмiрами велетень, дiстав присуд про те, що йому упродовж численних рокiв заборонено з'являтися при дворi, оскiльки вiн надрукував одну зi своiх книжок, в якiй нiбито були еретичнi думки. Вiн здiйснюе мандрiвку на планету Сатурн i знайомиться там з одним iз ii мешканцiв, який у порiвняннi з мешканцями Сiрiуса виглядае карликом.

Вольтер

Мiкромегас

Роздiл перший

Подорож жителя планетноi системи зiрки Сiрiус на планету Сатурн

На однiй з планет, що обертаються довкола зiрки, званоi Сiрiус, жив вельми розумний юнак, з яким я мав честь познайомитися пiд час його останньоi мандрiвки на наш маленький мурашник; звали того юнака Мiкромегас[1 - Ім'я утворене вiд грецьких слiв «micros» (малий) i «megas» (великий). Мiкромегас – одночасно i маленький, i великий, вiн символ вiдносностi будь-якоi величини.] – iм'ям, яке дуже личить усiм великим. На зрiст вiн був вiсiм лье: пiд вiсьмома лье я розумiю двадцять чотири тисячi геометричних крокiв[2 - Геометричний крок складае 1,62 м.] по п'ять футiв[3 - Фут – одиниця довжини вiд 0,283 до 0,324 м.] у кожному.

Котрi-небудь алгебраiсти, люди завжди кориснi для суспiльства, вiдразу ж вiзьмуться за перо та й вирахують, що оскiльки добродiй Мiкромегас, житель зоряноi системи Сiрiус, мае вiд голови до п'ят двадцять чотири тисячi крокiв, тобто сто двадцять тисяч ступнiв, а ми, земляни, маемо лише п'ять футiв; i окружнiсть нашоi планети дорiвнюе дев'яти тисячам лье, отож вони, кажу, вирахують, що планета, яка породила Мiкромегаса, в двадцять один мiльйон шiстсот тисяч разiв бiльша по колу вiд нашоi маленькоi Землi. Для природи – це звичайнiсiньке явище. Коли порiвняти держави яких-небудь нiмецьких або iталiйських князькiв, якi можна об'iхати за пiвгодини, з iмперiями Туреччини або Китаю, то це буде тiльки слабким прообразом того дивовижного рiзноманiття, що iснуе в природi.

Оскiльки його ясновельможнiсть був такого зросту, як я сказав, нашi скульптори i художники, безперечно, погодяться на тому, що вiн мiг мати талiю в п'ятдесят тисяч футiв – це якраз майже iдеальна пропорцiя.

Мiкромегас – один з найосвiченiших умiв сучасностi; вiн багато чого знае i сам вiдкрив деякi iстини. Ще навчаючись у езуiтському колежi своеi планети, як цього вимагав iхнiй звичай, вiн у вiцi лише двохсот п'ятдесяти рокiв завдяки гостротi свого розуму довiв понад п'ятдесят теорем Евклiда.[4 - Евклiд (бл. 450 – бл. 380 до Р. X.) – давньогрецький фiлософ, учень Сократа. Визнавав iстинним лише загальне, заперечуючи iстиннiсть усього окремого, iндивiдуального.] Тобто на вiсiмнадцять бiльше, нiж Блез Паскаль,[5 - Паскаль Блез (1623–1662) – французький фiлософ, математик, фiзик, був автором низки вiдкриттiв i винаходiв. Подiляючи в молодi роки картезiанську концепцiю рацiоналiстичного природничо-наукового образу свiту, пiзнiше зосередився на фiлософсько-теологiчнiй проблематицi. З фiлософiею Паскаля Вольтер полемiзував.] який, довiвши, коли грався (так свiдчить його сестра),[6 - Сестра Блеза Паскаля Жiльберта Пер'е (1620–1687) у «Життеписi» свого брата свiдчить, що вiн дванадцятирiчним хлопцем без сторонньоi допомоги опанував основнi твердження евклiдовоi геометрii.] тридцять двi теореми, став опiсля досить пересiчним геометром i дуже поганим метафiзиком. У вiцi чотириста п'ятдесяти рокiв, коли Мiкромегас вступив у пору юнацтва, вiн дослiдив анатомiю безлiчi комашок, якi не мають i ста футiв у дiаметрi i яких не видно пiд звичайним мiкроскопом; написав про це дуже цiкаву книгу, яка, проте, завдала йому чимало клопоту. Муфтiй[7 - Муфтiй – в iсламi вища духовна особа, якiй надано право розв'язувати релiгiйно-юридичнi питання, давати роз'яснення щодо застосування шарiату.] його краiни, чоловiк доскiпливий i тупий, подав на автора в суд, заявивши, що в книзi е пiдозрiлi, неподобнi, зухвалi, еретичнi й зараженi ерессю думки, – йшлося про те, чи тотожна субстанцiйна форма блiх та слимакiв Сiрiуса. Мiкромегас захищався дотепно i привернув на свiй бiк жiноцтво. Процес тривав двiстi двадцять рокiв, i зрештою муфтiй домiгся, що законники книжку заборонили, хоча й не читали ii, а авторовi було на вiсiмсот рокiв заборонено з'являтися при дворi.

Те, що його прогнали з двору, який загруз у чварах та дрiб'язковостi, дуже мало засмутило Мiкромегаса.

Вiн склав кумедну пiсеньку про муфтiя, на яку той зовсiм не звернув уваги, потiм пустився в мандри з планети на планету, аби завершити, як то кажуть, виховання розуму та почуттiв.[8 - Виховання розуму та почуттiв – уживаний вислiв середини XVIII ст., який викликав глузування Вольтера Письменник натякае на твiр французького iсторика i педагога Шарля Роллена (1661–1741) «Трактат про викладання красного письменства зверненням до розуму i почуттiв».] Тi, хто звик подорожувати в поштових дилiжансах або каретах, навряд чи зможуть уявити собi екiпажi горiшнiх сфер; тулячись на своiй малесенькiй грудцi багна, ми не можемо зрозумiти чогось такого, що виходить за межi наших уявлень. Що ж до Мiкромегаса, то вiн чудово знався на законах гравiтацii, на силах притягання й вiдштовхування. Вiн так умiло користувався ними, що з допомогою то сонячного променя, то якоiсь комети, перелiтав зi своiми слугами з планети на планету, наче пташка з гiлки на гiлку. За короткий час вiн облетiв весь Молочний Шлях, i тут я мушу сказати, що нiколи вiн не бачив помiж зорями, якими цей шлях усiяний, прегарного, емпiричного неба, того, яке буцiмто спостерiгав славний вiкарiй Дергем[9 - Дергем Вiльям (1657–1735) – англiйський богослов, автор книг «Фiзична теологiя» i «Астрономiчна теологiя», засвiдчував iснування Бога, спираючись на чуда природи.] у свою пiдзорну трубу. Я аж нiяк не стверджую, що в шановного Дергема поганий зiр, крий боже! Але Мiкромегас був на мiсцi, вiн дуже спостережливий, i я не хочу суперечити нiкому. Зробивши добрий гак, Мiкромегас прибув на планету Сатурн. Хоч як вiн звик до всяких дивовиж, та, побачивши цю маленьку планету i ii крихiтних жителiв, не змiг стриматися вiд зверхньоi посмiшки, яка iнколи з'являеться навiть на устах найповажнiших мудрецiв. Бо ж справдi Сатурн бiльший вiд Землi лише в дев'ятсот разiв, i жителi його просто карлики, заввишки в тисячу туазiв,[10 - Туаз – давня французька мiра довжини (приблизно два метри).]