Светлана Зубко.

Казка в Одесі. Сказка в Одессе



скачать книгу бесплатно

КАЗКИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

ДИВО-ПТИЦІ
 
Прилетіла птиця біла на подвір’я.
Танцювала птиця, розсипала пір’я.
Ці легкі пір’їни сипали щосили…
Все навколо стало білосніжно-білим.
Раптом в диво-птиці серце защеміло:
– Десь поперед мене полетів мій милий!..
Я тут забарилась… Що ж я наробила?!..
Швидко полетіла навздогін за милим.
І рожева птиця сіла на подвір’я.
Танцювала птиця, розсипала пір’я.
Це рожеве пір’я навкруги літало…
Вже садок рожевий! Птиці все замало!
Раптом в диво-птиці серце защеміло:
– Десь поперед мене полетів мій милий!..
Я тут забарилась… Що ж я наробила?!..
Швидко полетіла навздогін за милим.
І червона птиця сіла на подвр’я.
Танцювала птиця, розсипала пір’я.
І чудові квіти зацвіли червоно.
Виноград червоні набирає грона.
Раптом в диво-птиці серце защеміло:
– Десь поперед мене полетів мій милий!..
Я тут забарилась… Що ж я наробила?!..
Швидко полетіла навздогін за милим.
Жовта диво-птиця, сіла на подвір’я.
Танцювала птиця, розсипала пір’я.
Птиця жовтий колір понад все любила.
Жовтим листя стало, трави пожовтіли…
Раптом в диво-птиці серце защеміло:
– Десь поперед мене полетів мій милий!..
Я тут забарилась… Що ж я наробила?!..
Швидко полетіла навздогін за милим.
Ой, летіли птиці різнокольорові,
Барви дарували радісні, чудові!
І малі, й великі скрізь пташки літають.
Диво-птиць чотири лиш у рік буває.
 
КИЦЯ-ЧАРІВНИЦЯ
 
Кажу всім – мені не вірять: – Миша є у нас в квартирі!
– Киця ступінь вчений має, в хату мишок не пускає!
Я вночі тихенько спала, миша раптом налякала.
Бо якщо вона захоче – налякає й серед ночі.
– Що ж ти робиш? Чи не бачиш,
Що дитина гірко плаче?!
Почала я міркувати, як ту мишу… налякати.
Всі чудову нашу кицю називають «чарівниця»!
Мишу капосну спіймати кицю кличу я до хати.
Та її ніде немає – все кудись вона зникає!
На обід лише прийде: – Де була ти, кице, де?
З’їсть усе, що є у миці, по обіді – знову в путь.
Нашій киці-чарівниці навіть ніколи… зітхнуть!
І вона, як хвиля в річці – то з’явилась, то нема.
Я ж не можу замість киці мишу ту ловить… сама!
Миша радісно танцює – киця знову десь мандрує.
Вже набридла миша та! Може, взяти нам… кота?
Чарів, певне, він не знає і раптово не зникає.
Але, може, хитру мишу він якраз і… налякає.
 
ЇЖАЧОК-МАНДРІВНИЧОК
 
Їжачок-мандрівничок взяв з собою багажок,
Брилик – на голівку й рушив у мандрівку.
Їжу в вузлику він ніс, поспішав хутенько в ліс.
Стежечками він ходив, ніжки дуже натрудив.
А як трішки зголоднів, то малинки натрусив.
На пеньку відпочивав, за бджілками слідкував.
Бджілки мед з квіток збирали,
Потім в соти його клали…
Щось поблизу засвітилось – а то лісонька з’явилась:
– Ти куди, мандрівничок, мій смачненький їжачок?
І кого ти тут шукав? А чи, може, заблукав?
Раптом лиску затрусило, аж зубами скреготіла! —
Майже десять їжаків стисли лисоньку з боків.
Це родина їжакова йшла на розшуки малого.
Голки гарно нагострили, лиску геть прогнать хотіли.
Мить – лисиці вже нема, не поїла задарма.
Їжачок-мандрівничок позбирав всіх діточок
І малим розповідає, що у мандрах їх чекає.
Сам їжак давно вже звик, що для всіх він – Мандрівник!
 
КАЧЕЧКА КАТЯ ТА ЧАЄЧКА ЛЮСЯ
 
У річечки Кодими є свій секрет:
Там, де зелений росте очере

...

Здесь представлен ознакомительный фрагмент книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста (ограничение правообладателя). Если книга вам понравилась, полный текст можно получить на сайте нашего партнера.

Купить и скачать книгу в rtf, mobi, fb2, epub, txt (всего 14 форматов)



скачать книгу бесплатно