Сергей Сингалевич.

Яблоко



скачать книгу бесплатно


МАРКЕТИНГ – ЯК ФІЛОСОФІЯ


1.Ф.Котлер про сучасний ринок

– В галузі стандартизованих споживчих товарів концентрація дистриб’юції значно зросла. Канали розподілення сконцентровані в руках декількох дистриб’юторів, які мають велику владу.

– Відбувається скорочення кількості конкурентів при зростанні кількості торгових марок. Багатонаціональні компанії та корпорації захопили владу.

– Випуск нових брендів коштує недорого. Динаміка випуску нових марок в даний час прискорюється. Час життя нових товарів на ринку скоротився.

– Процес виробництва настільки ефективний, що заміна виробу стає дешевше його ремонту. Це ще більше прискорює темп випуску нових товарів.

– Цифрові технології спровокували революції на багатьох ринках.

– Зростання кількості патентів та товарних знаків призвело до зростання конкурентності ринків.

– Товарні категорії насичені різновидностями.

– Ринки фрагментовані на малі ніші, які менш прибуткові.

– Рекламна насиченість дійшла найвищих рівнів, а фрагментація засобів інформації затримує вихід на ринок нових товарів.

– Споживачі стали більш вибірковими, вони дедалі частіше ігнорують комерційні комунікації. Єдиний шлях приваблення їх уваги – новизна.

                                                                              (Котлер Ф. Маркетинг ХХІ века. СПб, 2005г.)

Висновки:

– Товарний підхід у світовому маркетингу на порозі кризи.

– Не все зазначене можна віднести до українського маркетингу.

– Швидка заміна моделей на ринку комплектуючих веде до морального старіння ще досить нових товарів, а відтак і до значного зростання цін на ремонт останніх.

– Цифрові революції багатьом затьмарили очі. Аналогові технології зарано відкидати в утіль.

– Модель ринкових відносин «товар – гроші – товар» не всіма українськими споживачами позитивно сприймається.

– У погоні за європейським (тобто світовим) рівнем життя «сім’ю» замінили «родиною».

2.Український маркетинг

– Товар – є послуга, тобто тільки те може бути українським товаром, що несе послугу людині, а час життя товару має дорівнювати терміну необхідності в послузі. («Маркетинг починається з аналізу потреб, які задовольняють товари і послуги» Ф.Котлер) Сучасний ринок – це суцільна сфера послуг, тільки на деяких проміжних етапах послуга замінюється товаром. Однак в Україні всі працюють окремо: і виробничники, і маркетологи, і продавці, всі пропонують свої послуги і хочуть за них відразу оплату. Перші, не знаючи ринкових потреб, під тягарем стандартизації не можуть розробити технічне завдання (ТЗ) на новий товар, інші – навпаки, не знають як. Треті – торгуючи імпортними товарами, й зовсім не ламають голову над українським виробництвом, підшукуючи в Інтернеті шляхи задоволення потреб споживачів. І хоча український споживач здебільшого незаможній, йому пропонується переважно те, що дорожче (наче за відсутністю альтернативи).

– Світ на порозі втрати довіри як рекламі, так і виробнику, незалежно від того, за якою товарною маркою він ховається, адже багаторічний маркетинг привніс в наше життя стільки фальші та неприхованого обману, що навіть корифеї маркетингу заплуталися в путах власного блуду.

– Ринок України – це боротьба двох філософських поглядів на товар, послугу і споживача, а в цілому і на світоустрій, державницькі засади, силу і слабкість грошей і капіталу.

– Криза в українській економіці настала через слабкість власної віри, через невміння, а то – і небажання мислити мозками замість мислення головою (в першому випадку людина мислить філософськи, в іншому – стереотипами).

– Цифра чи аналог? Колишні полівінілові платівки начебто анахронізм? Та це тільки для неосвічених.

На сучасному лазерному програвачі з них відтворюється звук класу Hign-End. Наразі очікується поява на ринку вінілових DVD-дисків. Отже CD, як і цифрове відео – це ринкова примха для викачування грошей з недалекоглядних споживачів. Ще й досі успішно конкурують аналогові та цифрові комп’ютери в залежності від задач, що ними вирішуються.

– Чому вчать маркетологів? Переважно економіці, а бажано викладати і загально-технічні знання, або, хоча б, вміння обґрунтовано формулювати вимоги до нового товару. Саме за маркетинговими фірмами, а їх в Україні стає дедалі більше, стоїть доля об’єднавчої роботи, як інноваційної, так і заощадливої, інвестиційної (через прибуткове вкладання накопичених в Україні та за її межами капіталів).

– В Україні безодня історичних традицій та наукової спадщини віків, і, найголовніша, козацька сім’я, до якої ми маємо повернутися, через виховання в кращих традиціях минулого, перш за все учнівської молоді, шляхом досконалого поєднання спільного та окремого виховання. Чого вартує гімназійне навчання за програмою кадетських училищ у відсутності виховання дисципліни? Може краще всіх хлопчиків в період з п’ятого по дев’ятий класи навчати в нахімовських чи суворовських корпусах військового типу, де поза звичайною шкільною програмою викладаються танці та музика, малювання та естетика, етика та інше, дівчаток же в цей час навчати за гімназійною програмою?

– Вже тепер варто розробити українську Програму міського та сільського градобудування, за якою збиралися б дванадцятикімнатні квартири сімей майбутнього з наданням житлових кредитів із правом спадщини.

– Військові технології цивільному населенню. Колись могутня армія України своїм озброєнням ще й досі є носієм передових наукових розробок. Лише назви: кевлар, нанокераміка, спецметалоконструкції, спецзалізобетон – чого варті? Все – зроблено в Україні. В той же час, нарощування обсягів виробництва композитів та спецтехнологій дозволять суттєво їх здешевити та покращити стан наших виробництв, наших шляхів, нашого будівництва, наших транспортних засобів, іншої продукції.

– Соціальні підприємства. На сучасних західних виробництвах дуже високий рівень автоматизації та комп’ютеризації, де праця робітників використовується на обслуговуванні автоматики та на заключних операціях регулювання, що значно знижує собівартість. Такий рівень роботизації українським підприємствам навряд чи потрібний, особливо коли безліч незайнятих рук. А ще велика кількість інвалідів. Підприємства інвалідів – невеличкі та досить специфічні. Інша річ коли на великому підприємстві мало не половина робітників – інваліди. Сучасні технології, якими здавна володіє Україна, дозволяють створити робочі місця для інвалідів як в механообробці, так і в складальницькому виробництві. Такі підприємства можуть створюватись по одному на область чи район і забезпечуватися першочерговими інвестиціями.

– Ремонтопридатність продукції українського виробника має відповідати меті створення і шляхам збуту-продажу товару, та розповсюджуватись на всі товари довготривалого користування.

– Збут-продаж товарів. Зазвичай збут товару має здійснюватися шляхом прямого чи дистриб’ютивного продажу, в тім числі і з використанням електронного продажу з використанням Інтернету. Та все ж дедалі частіше український споживач схиляє виробника до відвантаження продукції в обмін за сплату щомісячних (щоквартальних) відсотків доходу, переважно протягом всього терміну експлуатації товару.

– Ціноутворення переважно складається з собівартості, надбавки та ПДВ, але у випадку відвантаження за відсотки доходу ціна може бути збільшена вдвічі, чи навіть втричі під час визначення розміру відсотків. На українському та країн СНД ринку слід постійно відшукувати методи зниження собівартості або вести ретельний облік витрат.

– Гарантія-сервіс – невід’ємні поняття. Переважна більшість українських виробничників прагне зменшити термін гарантії та дистанціюватися від сервісу, хоч ринок вимагає робити все з точністю до навпаки. Вихід – в стажуванні представників дистриб’ютора на підприємстві виробника та активна участь до кожного звернення з боку споживачів.

– Безвихідь виробничників – у несприйнятті більшістю керівництва підприємств маркетингових стратегій, у міркуваннях про великі обсяги виробництва при відриві від реальних шляхів залучення капіталовкладень, особливо на державних підприємствах, у знеціненні інтелектуальної праці, недооцінці ролі інновацій.

– Нема кращої реклами, ніж гарний відгук споживача. Нема гіршого, ніж недовиконання умов поставки чи контракту, особливо коли споживач схильний до тебе.

– Український виробничник має мати тісний контакт зі споживачами, приймати участь у семінарах потенційних споживачів, вести взаємне листування чи діалоги, бути активним в розвитку плідної співпраці.

Висновки:

Українські виробничі підприємства далекі від маркетингу, часто-густо вовтузяться на межі виживання, проїдаючи залишки основних фондів, і фактично відірвані від сучасних ринкових проблем та досі не оправилися від обвалу імпортних товарів.

Не всі пророцтва корифеїв маркетингу відповідають дійсності.

Українські ринкові партнери знаходяться у стані самоізоляції, ніхто не наважиться взяти на себе участь створення справжньої компанії по розробці і впровадженню нових товарів на існуючих підприємствах із залученням інвестиційних капіталовкладень.

Дуже низький рівень інноваційної діяльності на підприємствах, знецінено інтелектуальну працю, нема фахівців для чіткого відсіювання та пошуку привабливих інноваційних рішень.

В керівництві вітчизняних підприємств мало підготовлених топ-менеджерів, здатних на засадах традиційного маркетингу згуртувати та скоординувати роботу підрозділів і служб.

Ринкова етика досі ще не увійшла в службову діяльність як рядових фахівців, так і керівництва.

Шлях вперед не в «латеральному» маркетингу чи «латеральному» мисленні, а в філософському осмисленні довколишнього середовища, широкій інновації і залученні капіталовкладень.


УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ РЕАНІМАЦІЇ ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА


Ринкове виробництво сучасного західного світу цілковито пронизано ідеєю «ненав’язливого» сервісу. Суцільні ноу-хау, повна відсутність уніфікації, і жорстка конкуренція передбачають повну незграбність споживача. Короткий виробничий цикл любого виробу, на заміну якого приходить на ринок інколи майже такий самий, за споживчими властивостями, виріб, спрямований на отримання основних дивідендів від сервісу. Адже різниця між виробами завжди матиме суттєві деталі, наявність яких – мотивована прагненням нав’язати споживачу послуги сервісу, вартість яких по закінченню виробничого циклу завжди збільшується у десятки і сотні разів. З цим же пов’язано і використання у виробах комплектуючих із коротким виробничим циклом. Чим складніший виріб: хоч побутовий, хоч виробничого призначення, тим більше в ньому деталей і вузлів, орієнтованих на послуги сервісу. Вузька спеціалізація більшості світових виробників комплектуючих під виглядом кращого задоволення потреб споживача через прагнення інтеграції доводить до абсурдно широкої гами виробів, мета якої підняття ціни і унеможливлення заміни для запровадження нового витка спіралі сервісу.

Що може дати світу Україна? В першу чергу справжніх маркетологів виробництва. Маркетинг – як перша освіта – «наука продавця». Маркетолог виробництва – це кваліфікований виробничий спеціаліст навчений мислити стратегічно в інтересах України, свідомість якого пронизана турботою про майбутній розвиток сім’ї, суспільства, світу…

Прагнення підняти з колін економіку України передусім пов’язане з долею вітчизняних підприємств, в першу чергу тих, що сформували світовий імідж України часів СРСР. Це виробництва радіо і електротехніки, механоскладальні і ремонтні. На відміну від західної уніфікації технічних рішень ми маємо протиставити наскрізну уніфікацію готових виробів при повній свободі вибору технічних рішень, головним критерієм для яких має стати мінімальна складність і максимальна ремонтопридатність із використанням максимально звуженої номенклатури силових активних елементів, в першу чергу виробництва електронних підприємств СНД (з подальшим їх збиранням на відновлених підприємствах України). Орієнтація за часів СРСР на широке застосування комутаційної апаратури має бути майже повністю перенацілена на застосування безконтактної (в першу чергу силової) електроніки й схемотехніки.


«НІ МІСТО – НІ СЕЛО»


Обмірковуючи майбутнє будівництва, працюючи над проектом компактної забудови автономними будинками, доходжу до твердої впевненості, що які б гарні мегаполіси нам не нав’язували іноземні фахівці від архітектури та містобудування, їм і послідовникам ніяк не урозуміти, що у майбутньому нас чекає не суцільна комп’ютеризація, автоматизація та безмежний комфорт із роботизованою прислугою, а праця у задоволення, коли одні працюють на великому підприємстві, інші на малому, коли на роботу і з роботи возять мікроавтобусами, коли працюють інваліди і для цього створені необхідні умови, коли регіонами і селищами курсують тролейбуси. Мала механізація і автоматизація прийде на допомогу селу і поважатиметься неважка ручна праця на виробництві. Настане час, коли «хуторське» житлове будівництво прийде на заміну «мікрорайонному», коли житло для сім’ї 3-х – 4-х поколінь стане привабливішім за одно-двох– чи трикімнатні «клітки» із повною ізоляцією від родини. Хутір з трьох п’ятиповерхівок, для п’ятнадцяти сімей кожна, матиме тролейбусне сполучення з містом і іншими селами. По мірі повної відмови від природного газу в житлових будинках, розвинення власної української електронної промисловості побутових приладів, електроніки і електрообладнання із живленням від мережі постійного струму, серійним випуском вітчизняними підприємствами промислових взірців пристроїв нетрадиційного отримання електроенергії, Україною пройде справжня еволюція міста і села. Присадибне господарство у сьогоднішньому вигляді відійде у минуле, а дрібне автоматизоване молочно-товарне виробництво стане супутником мало не кожного «хутора». Буде створено всі умови для дружнього і щасливого проживання у квартирі з дванадцяти кімнат, трьох ванних, трьох туалетів, сауни, великої кухні і холу, для спільного проведення часу біля екрану, чи за гімнастикою, чи за святковим столом великої сім’ї від діда до правнука, від прабабусі до правнучки, і кожний «папа», за традицією українського козацтва Кубані, як батько і люблячий чоловік, що досяг 50-річного віку, отримуватиме можливість створювати власну окрему сім’ю 3-х – 4-х поколінь із новим сімейним житлом і «сімейним автобусом». Прийде час сумлінної праці в умовах п’ятигодинної триденки, і облуді, припискам і шахрайству не буде жодного підгрунтя, час – коли моральність сім’ї поважатиметься і суспільством, і культурою, і мистецтвом, час коли багатогранний творчий розвиток кожного стане складовою творчого і культурного злету регіону, країни, світу…


НОВІТНЄ СЕЛО УКРАЇНИ


Село сьогодення, як основна складова українського суспільства, віддзеркалює чи не гірші його тенденції. Перш за все – це високий рівень смертності: рідко яка родина має понад три покоління прямих родичів. Демографічна криза сформована й низьким рівнем народжуваності. Діти народжуються переважно у молодому віці, при тому рідко – більше двох. Суспільною традицією не підтримується народження нових поколінь дітей у віці батьків 40-50 років. Сучасному селу притаманний низький рівень зайнятості через руйнування системи споживчої кооперації із її заготівельними пунктами і підприємствами по виробництву товарів з сировини сільськогосподарського походження, а також в силу закриття філій міських підприємств, на які покладалися заготівельні функції й виготовлення комплектуючих, що не вимагали складного технологічного обладнання. Та найбільш болючою проблемою села досі залишається низька якість життя через розвал соціальної сфери та відсутність, в більшості сіл, елементарних комунальних послуг, як то водопроводу чи каналізації. Не кажучи вже про опалення чи гаряче водопостачання. В силу розкиданості на великі відстані особистих господарств – селам характерні значні інфраструктурні проблеми, передусім – транспортні. Принципи самостійної індивідуальної забудови на селі, що закріплені державними стандартами, призвели до забудови значної території сіл господарськими спорудами, при низькому рівні механізації і автоматизації присадибних господарств. Сучасному українському селу характерне використання важкої фізичної праці, через що молодь й покидає село, і батьків.

До значного ускладнення побутових проблем призвела й реформа освіти в Україні. Повернення до родинного виховання підростаючих поколінь через перенесення державних форм виховання на рівень сім’ї, які у період розбудови радянської держави були нав’язані суспільству і мали значні перекоси, особливо в плані зв’язку поколінь, збереження ремісничих чи творчих традицій, піклуванні молодшими та пошаною літніх родичів та батьків. Основною ж проблемою, що визріла в українському суспільстві – це проблема піклування та турботи. Загальна байдужість як на рівні родинних зв’язків, так і на рівнях більш високої владної ієрархії, особливо на фоні пропаганди культу індивідуалізму, що всі роки Незалежності прагне нав’язати українському народу західне співтовариство у купі з «ринковими» реформами призводить до зведення високих парканів, як між сусідами, так і в душах, у тому числі й близьких родичів.

Саме на подолання наведених негативних тенденцій й спрямована Загальнодержавна соціально-економічна програма «Новітнє село». Її основний пріоритет – піднесення якості життя на селі вище рівня міського: коли близькість до природи, при високих екологічних стандартах і всебічному використанні відновлювальних джерел енергії, залучення вищих досягнень у сфері автоматизації і механізації як у великих господарствах, так і в особистих, створює передумови привабливості сільського життя для міських членів родин задля відновлення родинних форм співжиття у комфортних умовах добросусідства і взаємоповаги.

Економічна складова Програми полягає у створенні виробничих засад для серійного зведення у селах України «хуторів комплексної забудови», до складу яких входять автономні багатоквартирні будинки на 45 сімей чотирьох поколінь у комплексі з молочною міні-фермою на 45 дійних корів та міні-заводом переробки 1000 літрів молока, щодоби, у повний асортимент продуктів першої необхідності: масло селянське, сметана, сир, молоко пастеризоване, кисломолочні продукти і сир твердий. Автономні будинки на 15 квартир оснащені вітряними та сонячними генераторами енергії, комфортабельними ліфтами зв’язку між зимовим садом з оранжереєю мансардного поверху із паркінгом і технічним поверхом з заготівельними коморами, виробничими майстернями, учбовими кімнатами гурткової роботи та залами спільного дозвілля. Концентрований біогаз від біохімічних реакторів каналізації будинку стане паливом газових плит кухні квартир та джерелом гарячої води для кожної водогрійної колонки ванних кімнат квартири. Високоефективне електричне інфрачервоне опалення у комплексі енергоощадних технологій будинку на століття збереже тепло родині. Захищене патентами України новітнє будівництво забезпечить створення великої кількості робочих місць у промисловості, у тому числі й за місцем проживання.

За Національним Планом дій на 2013 рік указом Президента України намічено розробку, обговорення та прийняття Концепції розвитку сільських територій на період до 2020 року. В Адміністрацію президента, Міністерство агрополітики і продовольства, Міністерство соціальної політики, Міністерство промислової політики, Міністерство регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства та Національній Академії аграрних наук направлені пропозиції щодо концепції Загальнодержавної комплексної соціально-економічної програми «Новітнє село через децентралізацію трудових ресурсів регіону» із викладенням наявних законодавчих перепон створенню і ефективному функціонуванню Технопарку «Новітнє село», який мав би забезпечити практичну реалізацію Програми новітнього житлового будівництва на селі. Департамент регіонального розвитку Мінагрополітики висловив підтримку, ув’язавши можливість реалізації положень Концепції із завершенням реформи місцевого самоврядування. Відповідно до останньої редакції Стратегії розвитку аграрного сектора економіки України на період до 2020 року основними виконавцями Програм розвитку сільських територій Уряд бачить «селоутворюючі» агропідприємства та й концепція реформи місцевого самоврядування має за мету об’єднання сільських громад. Однак для реалізації Програми «Новітнє село» зусиль сільських громад недостатньо. Адже коло практичних питань за Програмою виходить далеко за межі компетенції і органів місцевого самоврядування, і окремих Міністерств…


УКРАЇНА ГАРІ ПОТЕРА


Чітке усвідомлення реалій сьогодення видатною жінкою на ім’я Джоан Роулінг дозволило їй знайти шлях до сердець юних членів майбутнього світового суспільства через безліч образів, якими так наповнене життя і навчання Гарі Потера та його друзів у Школі Хогварду. Та байдужість значної частини їх батьків до долі своїх дітей через начебто старший віковий ценз, а насправді нерозуміння причин такої шаленої популярності книги і її екранізацій, а тому й ненавмисне поширення пліток про якийсь такий негативний вплив їх на свідомість дітей. Небажання тиснення на волю дорослих із усвідомленням дійсної вартості прокатних ліцензій, ускладнених примусовою українізацією, вимагає зосередження уваги на груповому вихованні майбутніх батьків через «домашній перегляд» вже існуючих екранізацій, із проведенням відкритих семінарських занять після цього.



скачать книгу бесплатно

страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8