Сергей Сингалевич.

Яблоко



скачать книгу бесплатно

ПУТЕВЫЕ ЗАМЕТКИ

на полях зошита в клітинку


З діалогу на зупинці автобуса:

…яке кохання? Мені – 65, з самого ранку я в полі, баба вдома…

– А в тебе на городі гарбуз росте?

– Ні…

– Дивно, а в сусідньому селі, бачив, росте…

Мабуть спочатку треба думати, а потім – працювати?!!

Що є колгосп, коли в державі примат приватної власності, нема директора, нема бухгалтера… От і техніку розтягли по подвір’ях.

Діти вчаться на юристів, лікарів. Самі ж по закордонах, у заробітчанстві. Адже так «приємно», коли тобі у руки кайло дали.

От і купуємо на базарі за шалені гроші штани з льону…

То з ким і проти кого воює «захід» на «сході»?

Бо там техніка не на подвір’ях, а на МТС (обнесена рабіцею Машинно-тракторна станція), де нема начальників, а кожен робить свою справу.

– І ніхто не переймається питаннями власності…

Але є врожай, і в городі нема колорадського жука…


ІСТОРИЧНА МІСІЯ УКРАЇНИ


Завершилися вибори. В ефірі «Інтера» прозвучала заява прем’єра про програму розбудови вітчизняної економіки. До написання статті підштовхнула тривала розмова з головним інженером Івано-Франківського «Родону». Провідний фахівець колишнього підприємства електронної промисловості у перспективі розвитку вітчизняної галузі бачить так звану 013-ту технологію, якою, начебто володіють західні електронні гіганти. Це дуже великі гроші і Україні такі інвестиції навіть не потрібні. При всій повазі до світових досягнень з робототехніки, широке коло потреб українців лежить по за нанотехнологіями. Північними сусідами останніми роками освоєно значну долю популярних світових взірців електронних виробів і їх підприємства готові співпрацювати з нами. Тож, першочерговим питанням сьогодення є всебічна кооперація підприємств різного підпорядкування за для спільної мети.

Отже, хоч СРСР у минулому, нам ніколи не позбутися його впливу на наше сьогодення. Можна знищити все гарне, що було в радянській освіті, в угоду гармонізації із світовою практикою і вимогами закордонних радників. Вже майже знищена виробнича база України. Основні фінансові ресурси зосереджені в приватному бізнесі. І все ж ніколи українець не буде дивитися на своїх співвітчизників очами Заходу, очами лицеміра із витонченою доброзичливою посмішкою. В Україні останніми роками чимало навчальних закладів навчають менеджменту та маркетингу, але в жодному не зроблено аналізу різниці у підході до «товару» в українського виробника і західного, якою б популярною торговою маркою він би не прикривався. Перша різниця – в філософії світосприйняття. Інша, не менша за значенням, у західному блюзнірстві, коли основні кошти виробник отримує не від фактичного продажу товару, а від його сервісу. Мало хто в Україні пам’ятає легковик «Шкода – Формен», чеське авто для чоловіка, яким так пишаються їх власники. Та став концерн «Шкода» власністю «Фольксвагена». І сідають за кермо «Октавії», «Фабії» і т.п. жінки. Бо яка жінка не полюбляє швидкої комфортної їзди, коли лише на швидкості понад 200 км на годину їй вдається хоч на мить відволіктися від проблем, що звалилися на її слабкі плечі у зв’язку із шаленим безробіттям в Україні, коли на її руках і діти, і батьки (а деколи і чоловік – безробітний).

От і летить Україна у прірву безодні під назвою Євросоюз та ВТО, абсолютно до них не готова, з протилежним світоглядом, і, як більшість, бачить себе лише годувальницею і дешевою робочою силою хитрого лиса – Заходу, котрий ніколи не відкриє свої секрети виробничого маркетингу. Втім ці секрети доволі прості: розділяй і володарюй, бо тільки так можна нав’язати одиноким та обездоленим і свою ідеологію, і свій «нікчемний» товар, як би яскраво він не виглядав, бо він хоч начебто новий, та все ж-то дня минулого. Бо тільки українське світосприйняття дозволить дати світу нові товари, котрим зовсім не потрібні «найвищі» світові досягнення, передусім, в комп’ютерній електроніці, тому що те, що в світі споживають «вибрані», ми маємо дати всім, а це ніяке там CD чи DVD, чи Hi-Fi. Західні «вибрані» «цифру» не слухають й «мильні опери» не дивляться, а полюбляють вініл… і навіть грамофонну платівку.

Для цього в Україні і в СНД є все. Чому саме в СНД? Тому що життєвий цикл «західного» товару, як і комплектуючих, – 3-4 роки, тому як би ми не тужилися, нам у цю циклограму не вклинитися. Україна за часів Союзу була його збиральним майданчиком. Тож треба лише з розумом поставитися до всіх тих технологій, що стали нам і сусідам доступні за роки Незалежності, і дати світові приклад шляху у майбутнє. Україна чекає інвестицій. Суспільство ж є найкращий інвестор. Треба лише з любов’ю поставитися до громадян та їх проблем.

Потрібно лишень окрім логічного й абстрактного мислення застосовувати і філософське…


МОВА НАША МАТЕРИНСЬКА


Стародавня приказка: «Слово – не горобець…» мала б слугувати людству на шляху до злагоди і добра. Та нажаль багатство мови кількістю синонімів слів, без чіткого визначення їх практичного застосування, веде до протилежного: розбрату, занепаду моралі і розбещеності, деградації суспільства. Та за вікном – ХХІ століття, століття нових вимог, нових цінностей. Скарби історії українського народу дають нам вірний курс у майбутнє. І головними нашими здобутками є любов і кохання.

Працюючи у Службі маркетингу ДП ВО «Карпати», об’їздив всю Україну у постійному спілкуванні з людьми. І дійшов висновку, що вся суть протиріч саме у материнській мові, розмові матері із дітьми, що народжені від кохання. Нажаль не всі діти в Україні – від кохання. Бо кохання – це інтимні стосунки з любимою, оповиті ніжністю та трепотом спілкування з володаркою очей, що запали в душу з першого погляду на все життя. Та проблема в тім, що виховані матерями діти у часи буремних змагань, здебільшого без батьків, так і не змогли привнести в наш вік мужність і силу своїх батьків, їх слова. І ця проблема значно ширша питань двомовності. М’яка українська мова, мова споконвічних захисників своїх кордонів, привнесла в українські словники слово «кохатися», яке за брутальністю не поступається російському матірному аналогу, нівелюючи високість почуттів, прихованих за словом «кохання». Виховувати ж вмінню кохати треба з пелюшок. А для цього дитина б ніколи не мала б чути сварок між батьками. А це можливе лише за умов суцільних компромісів між батьками. Та компроміс можливий лише між рівними. Українська мова ж звеличує жінку-матір. Поклоніння перед її муками народження на світ нової людини возвеличено численними статуями Діві Марії на заході України. Російська мова, мова переможців, стратегів та розбудовників держави, занадто високо піднесла статус чоловіка. Отож потрібен симбіоз мов, органічне поєднання двох величних мов у єдину Державну Українську Мову, яка б дала Світу взірець сімейного порозуміння та батьківського виховання наступних поколінь прикладом взаємного шанування, любові і поваги.

Підставою для даного висновку стали численні спілкування з вихідцями Карпатських гір, для яких кохання чітко асоціюється із інтимним життям з любимою. Може саме тому стійко тримається протистояння між заходом і сходом в Україні, через розмитість понять в тлумачних словниках української мови.


ЛЮБОВ – КОХАННЯ


Світом править любов. А «кохання» – краще ?! Може це слово – абсурд поневоленої людини, яка не в силах визначити, кого любить більше: матір, яка його народила, чи матір своїх дітей. Та кохання є рушієм і гарантом щасливого руху вперед. Набуття сексуального досвіду не завжди сповнене коханням. Життя більшості посилає випадковість зустрічі з коханням, яке вінчається шлюбом. Та довговічність шлюбу не завжди вимірюється часом життя. Із введенням інституту цивільного шлюбу почастішали розлучення. За першим коханням настає друге, третє… Та в пам’яті багатьох живе згадка про вищу радість першого кохання. Що змушує нас шукати родинність душ в коханні, в шлюбах? Відсутність усвідомлення обома партнерами самої суті душі. Душа теж матеріальна, хоч її не можна виміряти. Це особлива форма руху крові в мозку людини, вищої самоорганізованої системи людського організму, що відображує гармонію самосвідомості, гармонію любові. То ж, усвідомивши це, боріться за кохання! Що ж таке кохання? Це радість відкриття, радість розмноження, радість інтимного спілкування зі своєю статевою протилежністю. «Да здравствует любовь!» – співають російські хлопці, що тільки-но залишили школу. «Хай живе кохання!» – мають підтримати їх освічені Знанням українці. Та чи рівні ми в любові, в житті? Святі отці стверджують: «Бог створив нерівними чоловіка і жінку, бо та в муках народжує дитину, в той час, як від її зачаття задоволення отримує чоловік». То чи можуть закохані зрівнятися? Адже, доклавши працю, використавши досвід людства, чоловік може дати коханій вищу насолоду зачаття дитини. «Спільні» пологи можуть дати чоловікові відчути всю повноту радості народження на світ нової істоти, особистості.

Хто керує нами в пошуках кохання і рідної душі? Доля? Але ж кожний з нас із випадковостей життя, в силу неусвідомленої необхідності, виводить власні закономірності, не знаючи законів випадковостей, сам, на їх підставі, будує власну долю, творить своє щастя. Щастя ж у взаєморозумінні, розумінні кожним проблем і турбот коханої людини, у взаємоповазі її почуттів, в гармонії, в музиці кохання, музиці любові. Так вчимося ж слухати музику, музику розмови, музику страждань, музику праці, музику вічності. Бо вічність – в любові. Так йдемо ж до вічності спілкуючись. Чия ж мова краща? Та, яка дозволяє вільно, без перешкод різних трактувань слів і понять, спілкуватися і слухати. Так навчимося ж слухати і розуміти кожного, а отже спочатку треба навчитися слухати себе, своє серце, свою совість!

Кожна людина прагне красивого. Найкрасивішим, на думку видатних митців, є оголене жіноче тіло. Однієї чи іншої? Та чи є сенс гарему? Краще йому протиставити трикутник самовдосконалення любов’ю і коханням. На думку чоловіків жінки є красиві і некрасиві. Здається, красивим щастя плине прямо в руки, та чомусь їх наділяють, необачно, «черствістю» душі. Так давайте, чоловіки, знайдемо ж шлях до сердець обох, подарував і собі, і нареченим радість взаємного кохання і любові.

Ідемо ж бо вперед у світле майбутнє, з любов’ю, до самовдосконалення, як людини, як особистості, як рівні Творцю, як рівні між собою в безмежному просторі Всесвіту.


ЛЮБОВ І СИЛА


Ось тільки пролунав переможний гонг поєдинку Володимира Кличка, та пам’ять повернула до початку, коли на туманному Альбіоні почастішали кулачні дуелі між претендентами на серце коханої. То чи сповнене любов’ю подружнє життя дівчини і переможця поєдинку, за перебігом якого вона спостерігала із повною байдужістю і азартом глядача римського амфітеатру? І що робити з любов’ю переможеного, адже тільки серце слабшого, в переважній більшості, сповнене справжнім коханням?

От і маємо дилему. Сила породжує жорстокість і байдужість. Безсилля, сповнене силою любові, дає людині справжню силу і мужність у подоланні життєвих перепон та захисті основ буття. Адже сила любові і справжнього кохання у взаємоповазі і шануванні кожної хвилини спільного життя.

Так дамо ж світу приклад справжньої любові. Україна, без’ядерна і безсила, сповнена поваги почуттів і наділена силою кохання, має не просто примирити ворогів, а й заснувати сім’ю народів, в якій мир і злагода тримаються на повазі і справжній любові, секс замінений коханням, тому що тільки в такій трійці є справжній сенс, бо тільки мудра жінка може жити в одній квартирі з двома чоловіками…


ЛЮБОВ І КУРОЧКА РЯБА,

ЩО ПЕРЕСТАЛА НЕСТИ ЗОЛОТІ ЯЄЧКА


Тішить око писанка, особливо на фоні вишивки. Що ж іще має робити спроможна до мистецтва і не дуже жінка, в якої вже повна комора і в стайні всі роботи зроблені, коли донька на видані чи щойно одружена з нелюбим 18-річним? Сиди собі вишивай: чи кептар, чи сорочку, чи хустину…

Та стали на постій рекрути, що йшли на підмогу болгарам. І почала бити доньку мати березовим прутом, щоб не стояла та з коханим односельцем, якого забрали в рекрути. Яке ж то кохання, як треба чекати любого з війська і самій ходити по горах, щоб наповнити комору, а то й сіна натягати в стайню для худоби. От і виросли у такої мами діти-дармоїди, що готові за півтори гривні видерти їй очі, як вона ступить ногою на сходинку „пижика”.

А курка знай собі клює крихти на подвір’ї та квокче на сіні. А як перестане квоктати, то і юшка дітям перепала. Смачна юшка та м’ясце не для дитячих зубок. От і радують діточок бройлерами заокеанськими, і росте в них попа замість мозку. Кажуть – акселерація?!.

А на весіллі знай ллється горілочка через край. Яка дівка відмовиться від дармових 16000 грн., хіба що та, якій за 50? А чоловік? А хто його питає: поп’є, поп’є, а ще й закурить, і на цвинтар…


КОНКУРЕНЦІЯ


Конкуренція – боротьба, є поштовх до кращого, поштовх до вільного розквіту любові. Асоціації конкуренції із нелюбов’ю можливі лише на початковому етапі розвитку, коли важко надати тому чи іншому об’єкту перевагу. Відтак люба боротьба має закінчуватися любов’ю.

Конкуренція, як прояв боротьби за споживача, у вищій формі проявляється в умовах ринкового капіталізму, що призводить до надмірно широкої номенклатури однотипних виробів, особливо на рівні комплектуючих і, як наслідок, до появи заздалегідь однакових, за призначенням, виробів, наявність яких ніяк не спонукає до кращого задоволення тих чи інших потреб. Отже нема нічого спільного між конкуренцією і широкою номенклатурою однакових за призначенням виробів, мета якої забезпечити різноманіття людських смаків та уподобань привабливим дизайном, формою чи яскравим виглядом.

Надмірна концентрація уваги у отриманні дивідендів від конкуренції призводить до її загострення, що закінчується війнами і смертю, хоча натомість життя і любов мають кликати вперед до кращого задоволення потреб, до розквіту кращих взірців національних традицій, прояву вищого розуміння надто багатогранного слова – любов.

Конкуренція в коханні, як витонченому праві людського любовного почуття є одночасно і початком і кінцем, є ознакою вищого прояву любові. Взаємоповага почуттів разом із тонким відчуттям смаків і характерів із прагненням самовдосконалення підштовхують людину через конкуренцію прийти до розуміння власної сутності, самовиховання, як вищої форми суспільного виховання людини.

Конкуренція в любові на шляху до справжнього кохання нерідко має на своєму шляху – трикутники. Інколи з них виростає справжнє кохання. З трикутників кохання виростає справжня любов і повага…


ЯБЛОКО


На підвіконні у дідуся лежало чотири яблука, одне найкрасивіше, рум’яне, гладеньке, інші трохи гірші, десь гілкою придавлене, десь трохи прим’яте, а то і зі зморшкою. І було у нього три онука, допомагали по господарству. І взяв найкраще перший, що нічого не їв крім яблук. І був за це битий іншими, хоч і був сильнішим. Та й дідусь лози добавив…

Чому? Найкраще мало б дістатися найкращому… Найкращий не той хто перший (і біля годувальниці, хто перший взяв). Найкращий той, хто своєю працею, своїм ставленням до інших, своєю доброзичливістю та ввічливістю довів усім своє „право на повагу. Отже найкраще яблуко мало б дістатися не першому… А тому, кому дадуть… з любов’ю.


ЧИ ПОТРІБНО ДАЛІ ЙТИ ШЛЯХОМ АПРОБАЦІЇ НА СОБІ ЧУЖИХ ПОМИЛОК?


Історична місія слов’ян – у побудові держави, панівною ідеологією якої став матеріалізм, заснований на марксистсько-ленінському розумінні матерії та історії. І в цьому – всесвітне значення Великого Жовтня. 70-ти літня його пореможна хода ознаменована видатними досягненнями у развитку науки і технологій, в побудові материальної бази комунізму, в вихованні людини, що міркує матеріалістичними категоріями, – «людини комунізму». Процес виховання супроводжувався жорстоким ідеологічним протистоянням у суспільстві: дрібно-буржуазними пережитками минулого й разкладаючою роботою у нашому «домі» на довгих, средніх та коротких хвилях різних «свобод», «хвиль» і «голосів». Протирічча між раціональним, необхідним та нав’язаним зовні речизмом, власництвом, стало причиною, що переважала на порозі 80-х, всезагальної депрессії особистості, суть якої – в порушенні гармонії самосвідомості. Необізнаність співгромадян про революційні досягнення вітчизняної науки, в силу їх стратегічної ваги, небачений розмах військового протистояння двох світових систем, переважний упор на суспільні форми виховання й недостатня увага до складової ланки суспільства – сім’ї, призвело до наростання конфліктів во взаєминах статей. Результатом стали зростаюча кількість розлучень, побутовое пияцтво. Тисячолітнє розділення на творців матеріальних благ – чоловіків і «хранительок вогнища», виховательок дітей – дружин, порушилося широким залученням останніх до суспільного будівництва. За природою, горда жінка все частіше залишалась одинокою із-за відсутності системи сексуального та психологічного виховання. Переоцінка жінкою свого впливу на чоловіка, що дісталася їй у спадщину, і, як результат, недооцінка своєї сили, в результаті чого її праця все частіше використовується на допоміжних ділянках суспільного виробництва.

Почата керівництвом КПРС Перебудова заснована на чіткому розумінні досягнутого і спрямована на «оновлення» соціалізму через усунення протиріч, що склалися у суспільстві. Найбільш гостро ці протирічча зосереджені в Україні. І тому з такою напругою йдуть перетворення. «Реформи» очолили галичани. На очах більшості, що прогресивно мислить, «реформатори» тягнуть Україну в тину «дикого» капіталізму, знаходячись у полоні західних моральних цінностей: культу грошей, жаги наживи, власності, спокуси. Виняткова працьовитість населення західних областей ніяк не співпадає з користолюбністю, так званої, «елити». Потяг до власності у поєднанні із низьким професіоналізмом більшості керівників призвели до руйнації виробничої інфраструктури сельськогосподарських та промислових підприємств, споживчої кооперації. Взятий лідерами Перебудови курс на впровадження ринкових відносин ніяк не торкнувся системи оплати праці рядових працівників. Впровадження у винахідництві поняття «патент» загальмувало развиток. Україна в уособленій «незалежності», бідна, кинулася в погоню за прибутком, «віддавшись» транснаціональним корпораціям. 10 років Незалежності ще больше загострили протирічча, що склалися у суспільстві. Поступово населення виходить із стану гипнозу від імпортних товарів, що нахлинули на ринок України, відчуло на собі експеримент дегустації продуктів приватного виробника. Криза в економиці все больше розростається.

Для України вихід із западні західної буржуазної ідеології тільки один – в побудові Демократичного соціалізму, як передвір’я Комунизму. Усіспільнення землі і засобів виробництва через державні підприємства неминуче з впровадженням на них прогресивної трирівневої системи оплати праці з комп’ютерним обліком рівня заробітної плати, в основі якої усреднена тарифна ставка і дві премії, кожна з яких втричі більше тарифної ставки, з умовою звільнення цих підприємств від податку на прибуток. Система базується на п’ятирівневій градації: «учень», «спеціаліст», «менеджер», «конструктор», «босс», при цьому кожна системна градація додатково складається з трьох рівнів: «звичайний», «на рівні світових досягнень», «на рівні винаходу». Останній рівень попередньої градації може превищувати другий рівень наступної вищої градації системи оплати праці. Перші дві градації охоплюють ряд рівней зарабітних плат колишніх підрядних працівників (сільськогосподарських та промислових працівників), при цьому ручна праця оцінюється вище механізованого, основним же критерієм оцінки діяльності працівників вищих трьох градацій системи стає механізація та автоматизація ручної праці (поступовий перехід з ручної праці на механізований (автоматизований) передбачає зростання норм виробітку певним працівником). Трирівнева система контролюється радами спеціалістів, начальників підрозділів, директорів і передбачає відповідальність за допущені промахи у роботі, мотивоване стимулювання своєчасного усунення недоліків у роботі та сильний фінансовый поштовх к творчому ставленню до праці або звільненню з посади на користь кандидата з ринку праці. Система повинна впроваджуватися на державних промислових і сільськогосподарських підриємствах, в державній споживчій кооперації та торгівлі, у всіх бюджетних установах. Впровадження даної системи оплати праці дозволяє відродити роль робітничого колективу у досягненні високої рентабельності підприємства при умові творчого підходу служб маркетингу й менеджменту, із впровадженням держзамовлення на окремі види продукції і частковим державним фінансуванням, а також прозорого в очах колективу підприємства руху коштів. Комп’ютерний облік здійснює щоденну фіксацію наявності премій і щомісячний підрахунок нарахованої заробітньої плати конкретного працівника.

Маркетинговий аналіз ринкової ситуації в Україні, СНД і в світі свідчить, що в нашій оновленій державі повинна виготовлятися і постачатися на внутрішній ринок та на експорт в першу чергу продукція найвищих технологій, котрі є надбанням Росії, як правонаступника колишнього СРСР. З урахуванням відсутності в нашій свідомості гонитви за надприбутками і, як першопричина, безкорисливість в ціноутворенні, турбота про власну безпеку при збереженні проголошеної незалежності в умовах антогоністичного протистояння світового капіталу взиває до необхідності вийти з ініціативою створення Союзу Суверенних Свобідних Республік.



скачать книгу бесплатно

страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8