скачать книгу бесплатно
А також розум i дурня;
Чудний банальнiсть обiйняв —
Всiм цим був, есьм i буду я,
Голуб, змiй, а ще свиня!
12
До свiтлолюба
Щоб не зморити глузд i очки,
Бiжи за сонцем по тiньочку!
13
Для танцюристiв
Ковзанки гладь —
То благодать
Тому, хто вмiе танцювать.
14
Славний
Милiша й ворожнеча цiльним брусом,
За дружбу, склеену iз куснiв!
15
Іржа
Іржа потрiбна теж —
Самоi гостроти замало,
Щоб: «Надто молодий iще!», —
Тобi не заявляли.
16
Вгору
«Як подолати верхiв’я круте?»
Вгору дерись i не думай про те!
17
Риторика драпiжника
Цить! Жалiтися зажди!
Взявши, знов бери завжди!
18
Вбогi душею
Вбогих душею цураюсь недарма?:
Не тiльки добра – в них i зла катма.
19
Мимовiльне спокусник
Слiвцем знiчев’я стрельнув навгадьки —
Поцiлена упала перед ним.
20
На розгляд
Витерпiти легше бiль двоiстий
Анiж единий бiль: то як, рiшивсь ти?
21
Проти зарозумiлости
Не надимайся аж настiльки,
Бо луснеш, як пiдпустять шпильку.
22
Чоловiк i жiнка
«Викради ту, яка тобi до серця припаде!» —
Рiшае вiн; вона ж не викрадае, а краде.
23
Інтерпретацiя
Як сам себе берусь тлумачить я,
Збиваюся – нема з того пуття.
Ти, що iдеш своiм шляхом увись,
До свiтла винеси, з чим я возивсь.
24
Лiкування песимiзму
Ти знову кривишся й плюеш,
І знов староi ти спiваеш:
Нiщо твiй смак не вдовольняе?
Менi ти серце розiб’еш!
Іди за мною, друже…Ось!
Найлiпший лiк вiд диспепсii:
Ковтай мерщiй, без iстерii
Цю жабу жирну! Уляглось?
25
Прохання
Я знаю багатьох людей
Про себе ж геть нема iдей!
Либонь заблизько придивляюсь –
В очах собi геть розпливаюсь.
Себе щоб лiпше упiзнати,
Десь далi маю влаштуватись.
Не так далеко, як мiй враг!
А друг чого ж далеко так?
Мiж ним i мною осередок!
Про що прошу, чи доберете?
26
Моя жорстокiсть
Я маю понад сотню сходин
Здолати ввись. Гука зi споду:
«Жорстокий ти! Ми ж не камiннi!»
Я маю вгору йти по сходах,
Не-хоч, а пiдставляйте спини!
27
Мандрiвник
«Де й дiвся шлях! Кругом смертельна тиша!»
Ти з волi власноi той битий шлях залишив!
Мандрiвнику, тверезим оком скинь!
Ти заблукав – бiда тобi й загин.
28
На розраду початкiвцям
Глянь – пiд рохкання свиняче
Беркица мале дитя!
Безпорадне, тiльки плаче,
Дибатиме до пуття?
Так, навчиться, безперечно,
І танок покаже свiй!
