скачать книгу бесплатно
Потiм вийшов цей матерiал. От як було подано розмову з Резнiченком (зберiгаемо оригiнальну орфографiю i пунктуацiю):
«– Чи е в областi соцiальна програма щодо демобiлiзованих?
– А може, ви спитаете про це там? Унизу мiститься центр пiдтримки воiнiв АТО. Ви до нього заходили? Ви в ньому були? Ось серйозно?
– Нi.
– То чому ви прийшли мене запитувати? Ви подивилися б спочатку i там усе, там не те що програма – зайдiть i подивiться. Насправдi, ми перша в краiнi область, яка це зробила. З одинадцяти моiх радникiв дев’ять – волонтери. Поговорiть з моiм радником Начовним, Ольгою Горб, подивiться наш реабiлiтацiйний центр. А вам потрiбна моя розповiдь, який я дуже цiкавий голова ОДА… чемпiон. Менi не подобаеться така розповiдь.
– А яка вам подобаеться?
– Дивiться, подобаеться така, коли не потрiбно мене хвалити. Ви мене можете критикувати за те, що я не зробив, i можете сказати, що зробили. А коли ви в мене питаете, що зробили, а самi в цьому будинку i пiвдня в мiстi й досi не сходили в центр, то менi дивно. Давайте ми зараз сядемо i розповiдатимемо вам програму. Чесно кажучи, у мене немае на те часу та й бажання. Закiнчимо на цьому, добре?
– Можливо, ви вважаете, що все виконане – це нормально. А втiм, я родом iз Тернополя. І моя область у цьому згаданому рейтингу обiйшла лише Донецьку i Луганську. Мабуть, щось заважае дати такi показники областi, як у вашiй. І саме вашу область вiдзначили як найкращу.
– Я не знаю, що робить очiльник вашоi областi. Ми ж говоримо, що мене вiдзначили тiльки за економiчними критерiями.
– Соцiально-економiчними.
– Гаразд, соцiально-економiчними.
– Це ж немало означае. Я не хотiла вас у жодному разi образити.
– Ви мене не образили нiчим.
– Але ви розчарованi.
– Я розчарований, бо суть ваших запитань менi не цiкава. Менi не цiкаво на них вiдповiдати. Ви коли-небудь це зрозумiете, коли сидiтимете по цей бiк, що розмовляти з двома людьми, якi вiдгородилися вiд тебе двома комп’ютерами красивими… Я теж можу свiй поставити й вiдгородиться ще й третiм. Менi не цiкаво вiдповiдати на такi запитання. Можете так i написати: "Резнiченко – мудак"».
– Чому ж?
– Ну тому що вiн вiдмовився вiдповiдати на вашi запитання. Повторюю: менi не цiкавi вашi запитання. Менi не цiкаво хвалити себе, чому я найкращий. Так зрозумiло?»
А невдовзi одеський Будинок юстицii iменi Саакашвiлi було закрито.
Роздiл 7. ProZorro як iнструмент досягнення мети, а не самоцiль
Мало хто досi розумiе, що саме ми зробили в Днiпропетровськiй областi за допомогою ProZorro. А ми були першими в краiнi, хто вбачав у цiй системi електронних тендерiв iнструмент, а не самоцiль – зручний iнструмент досягнення цiлей, якi ми самi собi поставили.
Усi прагнули реформ. Але коли ProZorro було запущене як експеримент у Мiнiстерствi оборони, iншi держоргани впроваджувати його не поспiшали. А даремно.
Ми виходили з того, що необхiдно завжди робити те, що мае бути зроблено, навiть якщо закон не зобов’язуе нас так чинити. Інакше кажучи, бездiяльнiсть – такий же злочин, як i дiя, що суперечить закону. І ось саме так було у випадку з ProZorro.
Є зручний iнструмент. Чому його не використати? Тiльки тому, що цього не зобов’язуе робити закон? Маячня.
ProZorro – унiкальна онлайн-система держзакупiвель. Їi повних аналогiв немае в жоднiй краiнi свiту. Їi основний принцип полягае в тому, що конкурси на надання державi послуг або на продаж iй товарiв проводяться онлайн, будь-яка компанiя може брати участь у торгах, будь-хто на нашiй планетi може зайти на сайт i переглянути всю iсторiю по всiх торгах, усi майбутнi торги i величезний масив статистики. Уся документацiя е у вiдкритому доступi. Усю базу щодо всiх торгiв усiх держорганiв у краiнi зосереджено в одному мiсцi. І у визначений системою день вiдбуваеться редукцiон – аукцiон на зниження цiни.
Погодьтеся, це докорiнно вiдрiзняеться вiд старого способу, коли держава проводила торги в закритих кабiнетах, а звиклi заробляти на бюджетi чиновники допускали до торгiв тiльки компанii, в яких мали свiй iнтерес.
Ви хотiли прозоростi? Ось вона. Немае закону, що зобов’язуе робити саме так? Немае, але немае й закону, який забороняв би так робити.
«Заборонено все, що не дозволено явно i у восьми законах» / «Дозволено все, що не заборонено явно i у восьми законах».
Старий пiдхiд, який використали до нас. / Новий пiдхiд, який запроваджували ми.
Величезна рiзниця, правда ж?
Ми були впевненi, що закон про використання ProZorro буде ухвалено i ця система стане обов’язковою в межах усiеi краiни.
У нашiй логiцi було важливо зробити ii обов’язковою у нас в областi вже нинi, навчити всiх пiдприемцiв працювати в нiй, провести для них семiнари i таким чином дати iм фору перед iхнiми ж колегами з iнших областей. Того дня, коли всi торги в краiнi стануть обов’язковими в ProZorro, пiдприемцi з нашоi областi матимуть величезну перевагу.
Найважливiше в тому, що податки нашi пiдприемцi сплачують, у тому числi й до мiсцевих бюджетiв, i створюють робочi мiсця в нашому регiонi.
Так воно, зрештою, i сталося.
Блог на site.ua, 2018 рiк
Гра в довгу
У серпнi 2015-го року, коли розпорядженням Валентина Резнiченка всi закупiвлi Днiпропетровськоi ОДА та пiдпорядкованих iй установ було переведено у ProZorro, багато хто не розумiв, навiщо ми це робимо, якщо цього робити не зобов’язуе закон.
Також багато хто досi не зрозумiв, чому в нас усi допороговi закупiвлi на суму вiд 3 000 грн обов’язковi в ProZorro, i нiхто навiть на думцi не мае iх скасовувати.
Наша логiка в 2015-му була проста.
Що ранiше ми почнемо це робити у себе в областi, то швидше юридичнi й фiзичнi особи, що зареестрованi на ii територii й сплачують тут податки, навчаться усiх нюансiв роботи в ProZorro. І коли це стане обов’язковим для всiх державних органiв краiни, бiзнесмени та пiдприемцi нашого регiону отримають величезну перевагу перед своiми колегами з iнших областей i братимуть участь i перемагатимуть у торгах по всiй краiнi. При цьому, нагадаю, податки надходитимуть до мiсцевих бюджетiв Днiпропетровськоi областi.
І, звiсно ж, заощадження бюджетних коштiв означае ще бiльше грошей на дороги, школи, лiкарнi й дитячi садки.
Власне, так i сталося.
Наприклад, Днiпропетровська область визнана лiдером з кiлькiстю переможцiв II професiйноi премii Zakupki.Кращi.
Із 13 номiнантiв, якi представляли область, перемогли шестеро. Найкращих визначали експерти Zakupki.Prom.ua та фахiвцi монiторингового порталу DoZorro.
У номiнацii «Професiонал конкурентних закупiвель» перемiг Днiпропетровський педколедж ДНУ iм. Олеся Гончара, що мав найкраще спiввiдношення кiлькостi оголошених закупiвель та укладених договорiв.
Мiська лiкарня № 2 Днiпра – краща в номiнацii «Найбiльш ощадливий замовник».
У номiнацii «Найрезультативнiший учасник Prozorro» перемога дiсталася днiпровськiй компанii «ВВ-Профiт» – вона перемогла у 80 % торгiв, у яких була учасником.
Один з дистриб’юторiв на фармацевтичному ринку Украiни – ТОВ «БАДМ-Б» – став кращим у номiнацii «Активний i результативний захисник своiх прав та iнтересiв». Це вже друга нагорода компанii: у 2016-му вона отримала премiю за найкращi пропозицii в Prozorro.
У номiнацii «Консультанти-активiсти, якi дiляться знаннями i досвiдом» нагороду отримала юридична компанiя «Права справа». Вона навчае учасникiв закупiвель i надае iм юридичну пiдтримку.
Заступник голови правлiння громадськоi органiзацii «Платформа Громадський контроль» Денис Селiн – кращий у номiнацii «Незалежнi активiсти, якi приносять користь системi закупiвель».
Саме з Денисом та його органiзацiею ми впроваджували ProZorro у нас в областi.
Так, грати в довгу, та ще й не на виборнiй, а на призначуванiй посадi – для цього треба мати смiливiсть, бути впевненим у тому, що робиш, i заражати такою ж вiрою всiх навколо себе.
У нас так вийшло.
Величезна подяка всiм, хто повiрив нам у серпнi 2015 року i разом з нами зробив Днiпропетровську область регiоном № 1 iз впровадження ProZorro.
Наш успiх – це ваша заслуга. Заслуга кожного бiзнесмена, кожного пiдприемця, кожноi компанii, кожного ПП, що повiрило нам як держоргану i бере участь у торгах на ProZorro.
А ще нагадую, що кожний 10-й учасник системи ProZorro – з Днiпропетровськоi областi.
Дякуемо всiм платникам податкiв у Днiпропетровськiй областi.
Якщо ми перенесемося з 2015 року, коли Резнiченко став головою ОДА, у 2019-й, то виявимо приголомшливу динамiку доходiв пiдприемцiв у нашiй областi.
За перiод роботи ProZorro пiдприемцi, зареестрованi в Днiпропетровськiй областi, заробили понад 120 мiльярдiв гривень з бюджетiв усiх рiвнiв. Без скандалiв i зi своечасною оплатою. Це астрономiчна цифра.
120 мiльярдiв гривень!
Це тi грошi, якi ранiше розподiлялися чиновниками «пiд столом». Це грошi, якi потрапили на приватний ринок, створивши на ньому новi бiзнеси та новi робочi мiсця.
А почалося все з того, що Валентин вiд самого початку вирiшив проводити через ProZorro всi закупiвлi Днiпропетровськоi ОДА та ii пiдроздiлiв.
Резнiченко пiдписав розпорядження про переведення всiх закупiвель у ProZorro 21 серпня 2015 року – я добре пам’ятаю цей день. Йому передувала зустрiч з двома громадськими активiстами – Денисом Селiним та Артемом Романюковим, з якими нас познайомила ще одна радниця Резнiченка – Ольга Горб. Денис i Артем працювали за пiдтримки американських фондiв. Саме вони запропонували нам наслiдувати приклад Мiноборони i перевести в ProZorro усi закупiвлi. Ми погодилися, що так буде правильно.
Але у нас була зустрiчна вимога до них. «Хлопцi, ви спокiйно спiлкуетеся з ОДА, вас тут чують. Але давайте ви вiд слiв перейдете до справи i будете не пасквiлi в соцмережах писати, як це робить 99 % усiх громадських органiзацiй, а впроваджувати ProZorro разом з нами. Так, це тривалий процес, адже ми шлiфуватимемо й удосконалюватимемо всi найдрiбнiшi його нюанси. Авжеж, це процес не на один рiк. Але давайте, берiть участь у впровадженнi реформ», – сказали ми.
Вони погодилися. І це нам добряче допомогло. Без iхньоi допомоги, без допомоги iхнiх спiвробiтникiв, якi працювали разом з нами, ми не стали б областю № 1 у краiнi з впровадження ProZorro.
Услiд за цим ми запросили до ОДА Христину Гуцалову, вiзiонера ProZorro. Вона на той час об’iздила всю краiну, презентуючи нову систему. Для зустрiчi з нею ми зiбрали в конференц-залi на сьомому поверсi ОДА мiських голiв з усiеi областi, директорiв комунальних пiдприемств, керiвникiв департаментiв i довго розповiдали iм про те, чому ProZorro – це правильно. Спочатку в iхнiх очах ми бачили цiлковите нерозумiння, адже вони звикли працювати по-iншому. Христина пояснювала переваги новоi системи, а ми обiцяли, що так, як ранiше, вже не буде нiколи.
Заради правди варто сказати, що 90 % усiх органiзаторiв торгiв боялися не втрати так званого «особистого iнтересу» – вони боялися всього нового. Це взагалi звичайна iсторiя перед упровадженням будь-якоi новоi системи у будь-якiй компанii.
Крiм того, ми сказали, що над держзакупiвлями буде контроль з боку громадськоi органiзацii, i до того ж ми створимо свою службу монiторингу, а також «битимемо по руках» усiх, хто спробуе пiти в обхiд ProZorro.
Громадськi активiсти нам неабияк допомогли. Вони навчали людей користуватися системою, тож нам не довелося витрачати на це бюджетнi грошi. А для них це був цiкавий кейс, адже ми пояснили iм, що, з одного боку, вони можуть говорити в ЗМІ та соцмережах, що влада усе робить препогано, з другого – вони можуть зробити щось хороше своiми руками. Вiдтак, коли iх спитають, а що корисного вони зробили самi, iм буде чим пишатися, сказавши: «Ми зробили всi закупiвлi прозорими в найбiльшiй областi Украiни».
А потiм ми почали проводити семiнари для пiдприемцiв у конференц-залi обласноi адмiнiстрацii на першому поверсi, здатнiй вмiстити тисячу людей. Ми запрошували лекторiв з Мiноборони й Мiнекономрозвитку. Символiчно, що колись у цiй самiй залi проходили комунiстичнi з’iзди, на яких засiдали дядьки в бiлих сорочках з короткими рукавами. А в 2014 роцi, коли почалася вiйна, тут розмiстився склад волонтерськоi допомоги. Склад ми перенесли в iнше мiсце, а в залi почали проводити заходи щодо ProZorro.
Цi семiнари тривали пiвтора року – по одному або й по два щомiсяця. Щоразу зала була повна-повнiсiнька.
І все це привело до ще одного ефекту.
Коли ми в 2015 роцi прийшли до Днiпропетровськоi ОДА, бюджет областi був майже таким самим, як i в iнших великих регiонах. Вiдрiзнялися вони всього лише на сотнi тисяч, рiдко на мiльйони гривень. І проблема всiх цих бюджетiв була в тому, що майже все витрачалося на «проiдання», тобто не залишалося майже нiчого, що можна було б вкласти у будiвництво шкiл, дорiг, водогонiв тощо. Можна сказати, що як таких бюджетiв розвитку (тобто грошей, що залишилися пiсля всiх обов’язкових витрат) не було або вони були крихiтними. Але якщо ми хотiли будувати iнфраструктуру, нам потрiбен був такий бюджет розвитку, який би давав нам змогу це робити.
І от за чотири роки бюджет розвитку нашоi областi зрiс удесятеро. Але цi грошi не впали на нас iз неба. І я тут навiть не враховую субвенцii з державного бюджету. Це тiльки мiсцевi грошi. Що означае – мiсцевi?
Пiсля початку реформи децентралiзацii в мiсцевих бюджетах почало залишатися бiльше податкiв, сплачених мiсцевими платниками. Ранiше бiльша iхня частина йшла до держбюджету, а вже з центру грошi розподiлялися в ручному режимi. Нiчого гарного в цьому не було. Ось чому з дня набуття Украiною незалежностi в нашiй областi не було побудовано жодного дитячого садка. Вдумайтеся: у найбiльш промислово розвиненiй областi краiни за «мiцних господарникiв» не було збудовано жодного дитячого садка з нуля.
Блог на site.ua, 2018 рiк
Дисонанс
Щоразу, коли ми вiдкриваемо капiтально вiдремонтовану дорогу замiсть розбитого вщент напрямку, що iснував на ii мiсцi кiлька десяткiв рокiв… чи новий буккросинг у школах… чи новий стадiон десь у селах областi – ми бачимо ту саму картину.
Дiти на роликах на сiльських дорогах.
Дiти з книжками в руках у шкiльних рекреацiях.
Дiти на тренажерах i на футбольних полях на шкiльних стадiонах у селах областi.
Я ось щиро прагну, та не можу зрозумiти.
Оцi всi, с#ка, «мiцнi господарники», котрi вiщають у Facebook i з екранiв телевiзорiв на макроекономiчнi теми (причому половину термiнiв вони навiть не можуть без помилок вiдтворити), популiсти всiх мастей, що були при владi трохи бiльше нiж десять рокiв тому…
…ви, блiн, усвiдомлюете, що, бувши при владi, не зробили взагалi нiчого, вiд слова «нiфiга», щоб дiти каталися на роликах рiвними дорогами, читали книжки в шкiльних буккросингах i ганяли в футбол, а не пасли кiз i корiв на шкiльних стадiонах?
Вам не гикаеться, коли ви, мiркуючи про ВВП, навiть не розумiете, що це не iнiцiали запоребрикового царя, на грошi вiд якого ви всi iснуете, а простий економiчний термiн?
Вам не соромно, що в найбiльшiй промисловiй областi краiни, звiдки багато хто з вас родом, команда технократичних скромних менеджерiв мовчки робить те, що ви обiцяли надцять рокiв, але так i не спромоглися зробити?
Ну i велике питання до всiх iхнiх адептiв i свiдкiв мiфiчного Клондайку за часiв стабiльностi: може, час уже почати думати головою й оцiнювати чиновникiв, голiв ОДА, мiських голiв, депутатiв тощо за реально завершеними справами, а не фантастичними обiцянкам свiтлого майбутнього удвадцяте, може, потiм коли-небудь?
Скiльки ж можна молитися на експатiв та iноземних месiй, що бездарно плодять iдiотизм?
Будьте ближчими до землi й до людей. Робiть, нарештi, те, що важливо в кожному населеному пунктi краiни, незалежно вiд його розмiру й кiлькостi мешканцiв у ньому.
І перестаньте вiрити тим, хто просто бреше, видаючи бажане за дiйсне.
Оцiнюйте справи, а не обiцянки.
Дякуемо всiм платникам податкiв у Днiпропетровськiй областi.
Тепер же картина змiнилася радикально: 15 % податку на доходи фiзичних осiб (ПДФО) скеровуеться до обласного бюджету i 60 % – до мiсцевих бюджетiв – мiста, села чи ОТГ. Також 10 % податку на прибуток пiдприемств, зареестрованих на територii Днiпропетровськоi областi, йде до обласного бюджету. Є й iншi податки, що потрапляють до нього ж, але ПДФО i податок на прибуток – ось два найголовнiшi джерела доходiв областi: 52 % i 22 % вiдповiдно.
Проста логiка пiдказувала: якщо ми хочемо бiльше грошей для бюджету розвитку, нам потрiбно бiльше працюючих пiдприемств на територii областi. Крiм того, нам треба, щоб вони офiцiйно оформляли спiвробiтникiв – тiльки так можна добитися сплати ПДФО. А щоб цi пiдприемства могли собi дозволити виплачувати зарплату не в конвертах, а офiцiйно, iм потрiбнi робота, замовлення. І обласний бюджет – той самий «роботодавець», локомотив, який здатен витягнути економiку регiону i не тiльки.
ПДФО розподiляеться серед усiх мiсцевих бюджетiв – обласного, районних, мiських, сiльських. Вливаючи цi грошi в ринок через ProZorro, ми збiльшуемо надходження вiд того ж ПДФО до мiсцевих бюджетiв. Збiльшуючи його надходження до обласного бюджету, ми причепом тягнемо i мiсцевi бюджети, i держбюджет.
Я не знаю, що зараз вiдбуваеться в iнших областях: ми перестали за ними уважно слiдкувати. У нас просто немае часу аналiзувати iх надто детально. Ми спостерiгаемо за ними в режимi helicopter view i запозичуемо кращi практики. Але я достеменно знаю, що 2012-го року – ситого, стабiльного року – у бюджетi нашоi областi всього 5 % власних доходiв iшло до бюджету розвитку.
З початком децентралiзацii податки перерозподiлилися. Наш бюджет постiйно збiльшувався, i в 2018 роцi вже 55 % усiх власних доходiв областi було скеровано у бюджет розвитку. У 2019-му – це вже 62–65 %. І ми – едина область, у якiй досягнуто такого показника.
Наша мета, i вона цiлком досяжна, – 100 % усiх власних доходiв областi йдуть до бюджету розвитку. А те, що я вище назвав «проiданням», тобто бiльш-менш постiйнi видатки областi (на пiдтримку тiеi ж медицини чи освiти) фiнансувалися б за рахунок субвенцiй iнших бюджетiв, у тому числi державного.
За чотири роки тiльки з обласного бюджету в розвиток, в iнфраструктуру Днiпропетровськоi областi було вкладено 30 мiльярдiв гривень. Це приблизно 1 мiльярд евро.
Багато це чи мало? Дуже багато. Чому? Тому що цей мiльярд евро потрапив на приватний ринок, що приблизно дорiвнюе сумi iноземних iнвестицiй у наш регiон за цi роки.
Цей мiльярд евро потрапив дорожньо-будiвельним компанiям, будiвельникам, постачальникам обладнання, шкiльних автобусiв – усього того, що закуповуе обласна влада. І це в мiльярд разiв бiльше, нiж було до того.
