скачать книгу бесплатно
Багато полiтикiв у владi i лише одиницi – менеджерiв.
Гасла. Обiцянки. Популiзм.
Заперечення будь-яких позитивних змiн.
Додайте до цього всiх громадських «дiячiв», нерiдко з цiлим шлейфом кримiнальних справ та з «iнтересами» кожного з них. «Дiячiв», якi претендують на звання совiстi нацii, але нездатних показати в офiцiйнiй декларацii доходи, що покривають вартiсть зовнiшньоi реклами з власними «мордами лиця».
Новиннi стрiчки нацiональних сайтiв, забитi збiглим Плотницьким, i нуль новин про те, що вiдбуваеться в регiонах.
Понад десяток нацiональних ЗМІ, що iгнорують початок будiвництва першоi в краiнi бiогазовоi електростанцii на стоках «Водоканалу» в Днiпрi, причому цiлком коштом iнвестора. З одного боку, iгнорують – а з другого, вони ж уже вiддали близько 20 % своеi стрiчки переказам бiографii Корнета в ЛНР. Про голiв успiшних ОТГ ви б так розповiдали, медiйнi ви нашi, наглухо збитковi всеукраiнськi ЗМІ.
Але найтемнiша нiч саме перед свiтанком.
Що ламае систему? Окремi люди. Авжеж. Звичайнi люди, яким не пофiг. Якi знаходять у собi сили не пiддаватися гiпнозу системи i нав’язують бюрократам навколо себе альтернативне бачення i альтернативний погляд.
Система таких намагаеться вижити i не дае iм працювати. Люди – частини цiеi системи – знають ii досконально. Вони напевне обiзнанi з тим, чому це зробити не можна, а ось так робити заборонено, а ось про це е окрема постанова хрiн зна якого року, що забороняе, а точнiше не дозволяе, робити це.
Блог на site.ua, 2018 рiк
Теорiя розбитих вiкон на практицi
Змiни згори неможливi. Директивна схема працюе тiльки в тоталiтарнiй краiнi. Тому не варто сподiватися, що хтось у високих кабiнетах, там, нагорi, в Киевi, за помахом чарiвноi палички створить нам iдеальну державу з розвиненою економiкою та високою якiстю життя. Цього не буде нiколи.
Роль влади в демократичнiй державi зводиться до единого завдання – створити громадянам максимально сприятливi умови для саморозвитку й прогресу. А роль громадянського суспiльства – вимагати для себе створення таких умов i самостiйно втiлювати всi своi побажання до власного життя.
Вiд того, як суспiльство використовуе наявнi умови, залежить вектор його розвитку. Вiн може схилятися вниз, до занепаду i регресу, а може прагнути вгору, до прогресу i розвитку.
Сьогоднi в суспiльствi нерiдко панують песимiзм, апатiя, безвiр’я, тотальна параноя i пошук зради. А даремно. Можливостi для розвитку е. Потрiбно ними користуватися, а не чекати.
Вiдома теорiя розбитих вiкон свiдчить, що потурання в малих правопорушеннях провокуе масовi серйознi злочини. Як приклад наводиться твердження: «Якщо у будинку розбита одна шибка i нiхто ii не замiнить, то через деякий час у цьому будинку не залишиться жодного цiлого вiкна».
Існуе й зворотний зв’язок. Так, наприклад, людинi психологiчно важче кинути пiд ноги папiрець чи недопалок, якщо навколо не валяеться жодного папiрця. І набагато легше це зробити, якщо довкола насмiчено.
У покинутому парку в Покровi до його реконструкцii валялися розбитi пляшки, недопалки i шприци. Пiсля реконструкцii – вранцi по суботах активiсти проводять фiззарядки для пенсiонерiв, удень мами гуляють з дiтками, молодь катаеться на велосипедах i роликах, а недiльними вечорами лiтнi люди збираються на танцi. Це Покров. Мiсто з населенням у 40 000 мешканцiв. Пiвдень Днiпропетровськоi областi.
Десять малих позитивних змiн провокують ще сто, а сотня – тисячу. Десятки тисяч малих змiн створюють один глобальний результат. Той результат, про який усi ми мрiемо.
Кожен з нас може провокувати змiну свiдомостi людей навкруги. Чесно закомпостувавши талончик, викинувши смiття в урну, пiдтримавши ближнього або, як небайдужi дiвчата в Покровi, органiзувавши суботнi фiззарядки для пенсiонерiв, на якi тi охоче приходять.
Усi разом люди можуть i повиннi тиснути на владу i вимагати вiд неi тисячi малих справ. Не миттевого абстрактного процвiтання, а цiлком конкретних i вiдчутних речей – нових дорiг, дитячих садкiв, шкiл, робочих мiсць, впровадження нових технологiй, реалiзацii екологiчних програм.
Сьогоднi, коли громади завдяки децентралiзацii отримали величезнi повноваження i грошi, доля цих громад i людей, що в них живуть, опинилася в iхнiх власних руках. Тепер будь-якi змiни залежать тiльки вiд них.
Це – децентралiзацiя. Одна з найважливiших реформ за весь час незалежностi Украiни.
Один нюанс. Разом з повноваженнями i ресурсами на мiсця було передано i вiдповiдальнiсть. Їi потрiбно не боятися брати.
Усi великi звершення складаються з малих перемог. І ми щодня маемо працювати над малим результатом задля досягнення своеi великоi мрii.
Система оповивае заборонами i занурюе в нескiнченну кiлькiсть пояснень, чому i цього разу нiчого не вийшло. Вона хоче, щоб тобi було комфортно. Щоб ти був у матрицi. Щоб ти сприймав цiнностi системи як своi власнi i не ви#обувався. Щоб ти вважав основним завданням нескiнченний процес, а не кiнцевий вимiрний результат.
Але систему пiдводить одна обставина: тi, хто iй протистоять i хочуть ii зламати, – це найталановивiшi, найхитрiшi, найцинiчнiшi й водночас найiдейнiшi й найпрагматичнiшi люди з iншого життя. Того, де головне – кiнцевий результат. Того, де «не заборонено» або «не зовсiм заборонено» означае «дозволено».
І от проти таких людей у системи шансiв немае. Бо вони точно знайдуть, як зробити так, щоб було «так», незважаючи на сотнi «нi».
Роздiл 4. Божевiльний клас
Перший час робоче мiсце кiлькох з нашоi Команди в Днiпропетровськiй облдержадмiнiстрацii знаходилося в кабiнетi Геннадiя Корбана – заступника обласного очiльника Ігоря Коломойського, який керував областю одразу пiсля початку вiйни i до призначення Резнiченка 25 березня 2015 року.
Це була переговорна кiмната голови ОДА з великим довгим столом. Насправдi ця кiмната стала тодi робочим кабiнетом для кiлькох десяткiв людей, якi часто перебували в нiй одночасно i цiлодобово.
Там на стiнах висiли мапи Днiпропетровськоi й Донецькоi областей. На пiдвiконнi лежала каска й берцi. А сам кабiнет, здавалося, навiки просмердiвся тютюном.
До того, як ми потрапили до цiеi кiмнати, ми бачили ii тiльки на фото i розумiли, що багато рiшень приймалося саме тут: вона нiби заохочувала до того, щоб у нiй постiйно була сила-силенна люду, який обговорював, як розв’язати ту чи iншу проблему, що з ними досi нiхто в краiнi не стикався. Саме цi рiшення зробили Днiпропетровську область форпостом опору росiйськiй агресii.
Те, що було зроблено в Днiпропетровськiй ОДА, взагалi унiкальне для нашоi краiни. Певен, що якби не люди в нiй тодi, то зберегти краiну було б неможливо.
Отже, це було знакове мiсце в усiй ОДА, де на тебе за визначенням тиснув тягар вiдповiдальностi.
Блог на site.ua, 2016 рiк
Маленький приклад нинiшнього кадрового пiдходу в Днiпропетровськiй ОДА
Коли у Facebook з’явився пост про вакансiю заступника начальника Департаменту екологii в Днiпропетровськiй ОДА з пропозицiею надсилати своi резюме, дехто подумав, що ми жартуемо.
Адже брати на роботу до держорганiв людей фактично стороннiх, не з системи – так не бувае.
З гумором у нас усе гаразд. Жартувати ми вмiемо, але не так. Про гумор в ОДА напишу коли-небудь окремо. А в Днiпропетровськiй ОДА за Резнiченка саме так i бувае.
Пiвроку ми б’емося з примiським транспортом i наводимо там лад. Наводимо його юридично грамотно, а не криками i матами (хоча куди ж без них?) i робимо все так, щоб 100 % змiн були незворотними. Набиваемо гулi, зустрiчаемо опiр, але рухаемося вперед. Разом з громадськими активiстами. Усе, як у нас завжди.
Одного дня ми усвiдомили, що багато наших зусиль iдуть, як вода в пiсок.
Керiвник областi у нас швидко приймае рiшення, тож чергове було прийнято миттево. Звiльнити тих, хто «пiсочниця». Знайти тих, хто зможе працювати в нашому темпi, хто нетерпимий до безладу i дiятиме цiлодобово.
Наслiдком цього стало: звiльнення начальника Департаменту транспорту та iнфраструктури ОДА i директора профiльного ДП.
На iхнi мiсця прийшли: волонтер, який не боявся iздити в Донецьк по полонених. І колишнiй пiдприемець, який рiк провоював в одному з найбiльш бойових добровольчих батальйонiв.
Нi, це не програма працевлаштування в ОДА тiльки колишнiх АТОвцiв, хоча, коли ми беремо iх на роботу, це додатковий плюс усiм у карму. І не ставлення цих людей до АТО стало визначальним чинником. Хоча заради гарноi картинки хтось iнший на нашому мiсцi так би все й подав. Утiм, ми ж не популiсти.
Це банальний холоднокровний розрахунок.
Так, у волонтера, який опiкувався полоненими i пораненими, загострене почуття справедливостi, але головне – системнiсть у мiзках, вiн швидко вчиться i готовий працювати. Шукали людину саме з такими компетенцiями – системнiсть i научуванiсть плюс нетерпимiсть до корупцii, а не «транспортна освiта i знання, чим одна "Газель" вiдрiзняеться вiд iншоi».
У АТОвця, колишнього пiдприемця, достатнiй запас мiцностi, щоб не розводити корупцiю, яка була на його мiсцi ранiше, i таке саме бажання змiнити цю краiну, як i в нас усiх. І, головне, досвiд управлiння великим бiзнесом в тому, колишньому життi.
Тому, коли Резнiченко говорить про оновлення кадрового складу ОДА – це не гасла, якi неприйнятнi ним у принципi. Це чiткий розрахунок, елемент побудови новоi системи i розумiння того, люди з якими компетенцiями для цього потрiбнi. Nothing Personal, Only Business.
Ми не обiцяемо золотi гори. Їх тут тупо немае, якщо працювати чесно. Але тут е Challenge.
Ми можемо гарантувати всiм, хто погодився стати частиною команди Резнiченка, тiльки одне: через три-п’ять рокiв, коли ви самi себе спитаете перед дзеркалом або хтось у вас «а що зробив ти, щоб ця краiна жила краще?» – вам буде що конкретно вiдповiсти й показати довгий перелiк зробленого, замiсть невиразного мимрення «та я бiльше на диванi сидiв та у Facebook поради писав».
Приеднуйтеся.
Першi днi й тижнi були одними з найважчих з погляду розумiння того, як влаштована i як працюе адмiнiстрацiя областi.
Спочатку найважливiшою навичкою в Днiпропетровськiй ОДА стали швидке засвоення рiзнорiдноi iнформацii та ii структуризацiя. Взагалi будь-яку безмежну кiлькiсть чого завгодно завжди можна привести до граничноi кiлькостi за однорiдними ознаками. Саме цим ми й займалися перший час.
«Добридень. Ви хто? Чим займаетеся? Що робите? Як ми можемо оцiнювати вашу роботу? За що ви вiдповiдаете? Який ресурс вам потрiбен? Чому це важливо? Що буде, коли ви цього не робитимете? Що б ви хотiли змiнити?» – типовий дiалог на той час в ОДА.
Блог на site.ua, 2018 рiк
Супервакансii для справжнiх патрiотiв
Потрiбнi висококвалiфiкованi, глибоко мотивованi фахiвцi на низькооплачувану нервову роботу.
Цiлком бiла зарплата. Двi-три тисячi гривень чистими. Без затримок. Повна зайнятiсть. Офiс у центрi мiста. Ненормований робочий день, iнодi – робота без вихiдних. Зате своя iдальня у будiвлi.
Ви – молодий, успiшний, активний, креативний, талановитий, кришталево чесний i непiдкупний, з високим рiвнем iнтелекту i почуттям громадянськоi вiдповiдальностi, патрiот Украiни? Досвiд роботи в мiжнародних компанiях i диплом одного з провiдних захiдних унiверситетiв – схвалюються. Наявнiсть успiшних кейсiв щодо впровадження реформ – обов’язкова. Бажана декларацiя про доходи за останнi двадцять рокiв.
На вас чекають: захоплива робота з документами, аналiз i опрацювання документiв, пiдготовка та iх написання, ранок з документами, день з документами, вечiр з документами, обiд з документами i сон з ними ж. А ще – дружба з документами i життя з документами. Тому що нiчого на держслужбi неможливо зробити, не прописавши це в документi, що скасовуе iнший документ, запроваджений розпорядженням i закрiплений постановою. Інодi, щоправда, трапляються ситуацii складнiшi, якщо е роз’яснення профiльного мiнiстерства, скасоване розпорядженням iншого мiнiстерства.
Крiм того, ви зможете пiдвищити вашу стресостiйкiсть i набути нового й важливого життевого досвiду.
На вас чекае: регулярне спiлкування з контролюючими органами, обшуки щоп’ятницi, прослуховування телефонiв по середах, участь у судових засiданнях, кримiнальнi справи просто за те, що ви е, постiйна недовiра i критика з боку журналiстiв та суспiльства, час вiд часу запальнi маски-шоу вiд правоохоронцiв, громадськi дiячi й активiсти, якi писатимуть про вас алогiчну гидоту, але за дещицю грошенят готовi припинити це робити.
Натомiсть – усвiдомлення своеi iсторичноi мiсii у вiдродженнi краiни. Ви завжди зможете сказати собi: я це зробив заради майбутнього, бо таки ж «суслик, с#ка, личность!»
Кожен, хто невдоволений швидкiстю реформ i змiн i точно знае, як зробити бiльше, краще й гарнiше – приходьте на держслужбу. І тодi ви зробите все так, як вважаете за потрiбне. Кермо, ключi, кашкет, крiсло, кабiнет i барабан видають на входi.
Welcome!
У нас, напевно, едина область, у якiй немае протистоянь мiж ОДА i облрадою та мiж ОДА i мiською адмiнiстрацiею обласного центру.
Бiльш того, я певен, що i ми в ОДА, i нашi друзi та колеги в облрадi – це едине цiле, i саме це дало змогу нам усiм разом зробити так багато за чотири роки.
На всiх сесiях обласноi ради завжди з усiх питань, що стосувалися бюджету, усi голосували одностайно, i коли в облрадi ще в 2015 роцi було 95 % представникiв Партii регiонiв, i коли вiн складався з семи фракцiй.
Чому так? Бо всi бюджети, якi ухвалювалися на сесiях за нашого часу в ОДА, завжди були бюджетами розвитку, а не проiдання. Бо кожен з них ретельно опрацьовувався i в комiсiях, i окремо з кожною фракцiею.
Я певен, що на рiвнi областi, мiста, району й села не може бути опозицii, коли обласний, мiський, селищний чи сiльський голова тямковитий i досвiдчений. Бо тодi бюджет складаеться з нових дорiг, шкiл, дитячих садкiв, лiкарень, паркiв i стадiонiв. Яка опозицiя може бути до нових дорiг? Тодi це вже опозицiя до здорового глузду.
Блог на site.ua, 2016 рiк
Вам шашечки чи iхати? Або навiщо в ОДА лопати
До нас в ОДА часто звертаються активнi люди з пропозицiею щось зробити спiльно або чимось iм допомогти. Вислуховуемо всiх без винятку. Без запису. Без попереднiх дзвiнкiв. Просто запрошуемо в гостi у будь-який час i спiлкуемося, а потiм дивимося, чим ми можемо стати одне одному у пригодi.
До iнших активних людей звертаемося ми самi. Тобто процес двостороннiй.
Це працюе. Величезну кiлькiсть проектiв Днiпропетровська ОДА здiйснюе разом з волонтерами i пересiчними громадянами. Через те, що пересiчний громадянин став спiвробiтником ОДА, вiн на iнопланетянина не перетворився, трете око в нього не з’явилося. Тож немае жодних причин, аби не спiвпрацювати.
Жодних бар’ерiв. Головне – це бажання щось реально втiлювати, а не просто говорити-балакати.
Бувають i цiкавi випадки, коли перестаеш розумiти, з якого боку бюрократiя, а з якого бiзнес-органiзацiя й вiдповiдний пiдхiд.
Наприклад, була одна IT-органiзацiя, що пiв року тому голосно заявила про своi плани – щось зi сфери навчальних програм з IT. Зв’язалися з ними. Сказали, що хотiли б реалiзувати проект у нас в областi, усiм, чим треба, допоможемо. Надали iм протягом години всю потрiбну iнформацiю. П’ять разiв потiм потелефонували iм: «Коли починаете проект у Днiпропетровськiй областi?» Послухали iхню пресконференцiю в УНІАНi, на якiй вони заявили, що все вже почалося.
Тепер чекаемо приiзду iхнього ЦАРЯ. Цар сам особисто спiлкуватися не бажае, у Царя справи. Ну або у Царя лижi. Телефонують його помiчники. Домовляються про приiзд Царя.
Запитують: коли вам зручно, щоб вiн приiхав? Блiн, та нам пiв року вже як зручно, аби вiн хоча б просто доiхав до нас, у будь-який час, хоч серед ночi. Вiн може i взагалi не приiжджати, просто пришлiть того, хто ваш проект у нас запустить, будь-якого вашого менеджера, ми вам усе пiдготували для старту. Поспiлкуватися iз Царем ми, зрештою, i скайпом можемо, i телефоном.
Наприкiнцi розмови з’ясовуеться, що ЦАР везе – увага! – Меморандум. До цього Цар вимагав мiського голову. «Навiщо?» – «Треба поговорити». – «Так вам же все вже пiдготували, запускайтеся». – «Нi, дайте нам голову». – «Але ж мiський голова у мiськрадi, вiд ОДА ви чого хочете?» – «Потрiбна зустрiч з ним. І керiвника областi теж дайте – зустрiтися». – «Навiщо? Вiн уже давно в курсi вашого проекту, цiлковита пiдтримка вiд нього е, за вами закрiплено окрему людину. Бiльш того, у нього тiльки одне запитання – чому досi не запустили i кому за це вiдкрутити голову?» – «Нi, менi треба поспiлкуватися особисто з керiвником областi».
Тепер ось Меморандум. Отже, потрiбна увага ЗМІ, потрiбнi камери, вiдповiдно оформлена кiмната. Пiдхiд зрозумiлий.
Як же ви за#бали зi своiми Меморандумами, Царями, помiчниками, листами на електронну пошту в стилi «давайте призначимо час, коли ми з вами зiдзвонимося, щоб призначити час, коли ми зберемося й обговоримо, як ми освiтлюватимемо нашi плани». З вимогами «менi треба обов’язково сфотографуватися з обласним головою» i «хто з керiвництва ОДА буде на зустрiчi?» та бажанням перерiзати стрiчечки.
Тiтка Зiна з «клiнiнг-департаменту» буде, блiн, на зустрiчi. Офiцiйна спiвробiтниця ОДА. Їi знае кожен, хто на восьму ранку приходить на роботу. Саме вона дае лад i пiдтримуе чистоту на кiлькох поверхах будiвлi. І саме тiтку Зiну ми вранцi частуемо чаем i страшенно поважаемо. Адже людина робить дiло, а не язиком горох товче. Тiтка Зiна, до речi, у кабiнети до керiвництва ОДА потрапляе щодня i без запису. Зважаючи на ваше бачення свiту – це авторитет. Хотiли зустрiчi з авторитетом? Буде вам така зустрiч.
Хлопцi, це все «шашечки». А вже давно пора «iхати».
Напевно, купимо з десяток банальних лопат. І вручатимемо усiм, хто приiжджае пiдписувати Меморандуми. З тонким натяком, що пора починати хоча б копати, а не розводити балачки.
Ось у нашiй спiльнiй роботi з нашими колегами з обласноi ради Здоровий Глузд був завжди на першому мiсцi.
Гадаю, що 90 % нинiшнiх депутатiв облради обереться на наступний термiн також. Просто тому, що в кожного з них на його окрузi немае конкурентiв з погляду вже фiзично зробленого.
Але проблема була не тiльки в тому, що нам усiм потрiбно було зрозумiти, що робити, а й у тому, що нiхто нам так i не сказав, що ж саме треба робити. Посада голови адмiнiстрацii передбачае багато обов’язкiв, але, за великим рахунком, немае жодноi чiткоi iнструкцii, яка пояснювала б, що, коли i як робити. Ми вже тодi розумiли, що iнститут обласного адмiнiстрування – це радянський рудимент, принаймнi, у тому виглядi, в якому ми з ним зiткнулися. Завдання, поставлене перед Резнiченком, звучало дуже абстрактно: «Розвивати регiон». Мабуть, iншим воно й бути не могло. Але що це означае?
Коли Валентин перед затвердженням на посаду на засiданнi Кабiнету Мiнiстрiв прийшов до тодiшнього прем’ер-мiнiстра Арсенiя Яценюка, той дав номер свого мобiльного телефону.
Арсенiй Петрович сказав, що йому можна телефонувати у будь-який час доби i що вiн готовий допомогти всiм, чим тiльки зможе, хоча жодних конкретних обiцянок дати не мiг. Адже йшла вiйна, а ресурсiв не було. І ще Яценюк додав: «Ти не розумiеш, куди ти призначаешся. Там шибениця. Якщо ти на таке зважився, це означае, що ти дуже сильна людина. Я вже тобою пишаюся, i якщо ти там виживеш, то тобi треба буде пам’ятник поставити». Я не можу стверджувати, що вiн сказав саме так, але в усякому разi розумiння того, чого ж вiд нас очiкують, прем’еровi слова не надто додали.
Я пам’ятаю, що деякi спостерiгачi, коли дiзнавалися про призначення на держпосади людей, якi до того не були у владi, часто iронiзували, мовляв, закоротка лава запасних. Заради правди слiд визнати, що лава запасних дiйсно була не надто довгою. Так завжди. Усiм завжди бракуе людей. Час показав, що завданням було наповнити владу тими, хто може працювати у важких умовах. Вибiр персон на ключовi позицii в командi президента не був випадковим i не був продиктований самим тiльки кадровим голодом. Потрiбнi були менеджери. А найкращi менеджери в Украiнi е тiльки у бiзнесi.
Це взагалi був единий випадок, коли у владу потрапило багато саме висококвалiфiкованих менеджерiв, призначених за iхнi професiйнi компетенцii, а не кадрових чиновникiв. Адже останнiх у нас у краiнi завжди призначали за принципом «тому що свiй» i «тому що з нашоi партii». Шкода, що новий пiдхiд не став традицiею.
Резнiченко, до того ж, не чужа людина в Днiпрi. Вiн мешкав тут близько 30 рокiв. Вiн знав багатьох, його так само знали. Якщо ви навiдаетеся до культурно-дiлового центру «Менора», то в списку тих, хто ним опiкуеться, побачите також iм’я Резнiченка.
Інодi призначення Валентина керiвником Днiпропетровськоi областi нагадуе менi сцену, коли директор i завуч школи заштовхують нового вчителя до класу i зачиняють дверi за його спиною, благаючи Бога, щоб той вижив.
Перший час ми методично розбиралися, хто е хто в областi, зокрема, в обласнiй радi. Так, у нiй сидять i «регiонали», але це ж не означае, що iм не можна пояснити нашу логiку, що вони не голосуватимуть за видiлення грошей на дороги. Отже, розмовлятимемо i з ними, навiть якщо вони в опозицii. Переконувати, що облрада – орган не полiтичний, ii завдання – приймати рiшення, необхiднi для розвитку регiону; що вона не «про фракцii», а «про дороги i школи».
Так крок за кроком ми добиралися до сутi усiх тонкощiв держслужби. Бiльш того, ми позбулися страху поводитися в держустановi не як закостенiлi чиновники.
Якось пiд час вiзиту до Адмiнiстрацii президента ми побачили, що в коридорах розвiшано картини. Це дуже пожвавило похмуру обстановку. І я спитав Валентина, чи можемо й ми розвiсити на поверхах в ОДА картини Беати Куркуль? Вiн сказав: звичайно, чому нi?
