Анна Edelweiss.

На кучерявих берегах Бугу



скачать книгу бесплатно

Цю збірку присвячую двом найріднішим людям: мамі й коханому чоловікові Петру Бутковському



Вона мала зоряне ім’я

Вже вкотре йому сниться той самий сон: нібито він іде вузьким темним коридором, тримаючись руками за холодні кам’яні стіни, а навколо – моторошна пітьма. Іде довго, і здається, кінця тому не буде. Та ось удалині нарешті з’являється яскрава цятка. Чим ближче він підходить до неї, тим вона стає більшою і, врешті решт, засліплює його. Він прикриває очі рукою, але йде вперед. Згодом зупиняється і бачить у тому сліпучому сяйві жіночу постать. Незнайомка повертається до нього обличчям, якого він не може роздивитися, оскільки голову жінки вкриває серпанок. Тоді, неначе вгадавши його думки, незнайомка піднімає край серпанка, і кожного разу саме в цю мить він прокидається.

Він відкрив очі й сів у ліжку: «Що це за сон? Як його зрозуміти?». Погляд блукає по кімнаті: під стіною, біля вікна стоїть пустий мольберт, на столі посеред розкиданих пензлів і фарб – філіжанка з недопитою кавою, до ніжки столу, як бідна сирота, притулилася палітра і благально дивиться своїми кольоровими «очима». А у кімнатному повітрі ще й досі відчувається наркотичний запах олійних фарб, до якого небайдужий жоден художник.

Все почалося з того часу, коли його, немов самотній човен, поглинула велетенська хвиля невдач. Він борсався у круговерті безплідних днів і безсонних ночей, намагаючись виринути на поверхню, та щось невпинно затягувало глибше й глибше у морок розчарувань і безнадії. Він утрачав сенс життя. І саме тоді йому почав снитися цей сон.

«Треба щось робити…» – він міцно стиснув руками голову. – «Я невдаха… Невдаха… І завжди був таким! Усе це – дитяча мазня, а не високе мистецтво. Треба з цим покінчити раз і назавжди! Чуєш, дурню? Ти – самовпевнений дурню!.. Тобі ніколи не стати справжнім митцем!»

Він різко підвівся, підійшов до вікна і розчахнув штори. В обличчя вдарило денне світло. «Як уві сні…» – чомусь подумалося. Постоявши трохи, вирішив пройтися містом, подихати свіжим повітрям. Він завжди так робив, аби заспокоїтись.

Коли вийшов на вулицю, мороз одразу безжально вколов обличчя крижаними голками. Не знаючи, куди саме піде, вирішив іти навмання. Ішов повільно, не кваплячись. Дивився на святково прикрашені вітрини, з яких весело підморгували та кокетливо вертілися на всі боки ялинкові прикраси. Під ногами хрустів грудневий сніг.

«Сьогодні Новий рік, а в мене навіть ялинки немає, – подумав він. – І знову свято наодинці… Хоча – ні! – на його обличчі з’явилась іронічна посмішка. – У мене є мої картини. Новий рік у парі з власними картинами… Непогано…». Біль з новою силою почав вгризатися в душу.

У місті було людно. Перехожі, немов комахи велетенського мурашника, снували туди-сюди, несучи на плечах передсвяткові турботи. Їм було байдуже до самотнього чоловіка, що йшов центральною вулицею.

Проходячи повз кав’ярню, відчув приємний запах кави і вирішив зайти. Кав’ярня знаходилась у підвальному приміщенні. Він спустився по крутих сходах. Відвідувачів майже не було. Неголосно грала музика. Він подивився на вільні столики і сів при одному з них. Замовивши філіжанку кави, продовжував дослухатися до мелодії. На душі ставало тепліше, нервозність розчинилася у морозному повітрі, а її місце заступили спокій і розслабленість. Принесли каву. Він зробив пару ковтків, і у пам’яті чомусь спливла фраза, яку колись почув у львівській кав’ярні: «Кава повинна бути, як кохання: міцною і не надто солодкою». Раптом його ніби щось штовхнуло і змусило поглянути вбік. У кутку під стіною сиділа молода жінка у білому хутряному манто і такого ж кольору капелюшку з вуаллю. Світло від канделябра, м’яко розрізаючи напівтемряву приміщення, лягало

...

Здесь представлен ознакомительный фрагмент книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста (ограничение правообладателя). Если книга вам понравилась, полный текст можно получить на сайте нашего партнера.

Купить и скачать книгу в rtf, mobi, fb2, epub, txt (всего 14 форматов)



скачать книгу бесплатно