Заповіт

скачать книгу бесплатно

Заповiт
Тарас Григорьевич Шевченко

«Менi тринадцятий минало», «Тополя» i «Заповiт» Тараса Шевченка – поетичнi твори, у яких найкраще вiдображено iндивiдуальний стиль письменника. Переживання за власну долю i за долю Украiни, замилування ii природою звучить у кожному рядку. Найбiльше щастя для поета – це бачити рiдний народ вiльним.

Тарас Шевченко

ЗАПОВІТ

Менi тринадцятий минало

Менi тринадцятий минало
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сiяло,
Чи так менi чого було?
Менi так любо, любо стало,
Неначе в бога…
Уже прокликали до паю,
А я собi у бур’янi
Молюся богу… І не знаю,
Чого маленькому менi
Тодi так приязно молилось,
Чого так весело було?
Господне небо i село,
Ягня, здаеться, веселилось!
І сонце грiло, не пекло!

Та недовго сонце грiло,
Недовго молилось…
Запекло, почервонiло
І рай запалило.
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорнiло,
Боже небо голубее —
І те помарнiло.
Поглянув я на ягнята —
Не моi ягнята!
Обернувся я на хати —
Нема в мене хати!
Не дав менi бог нiчого!..
І хлинули сльози,
Тяжкi сльози!.. А дiвчина
При самiй дорозi
Недалеко коло мене
Плоскiнь вибирала
Та й почула, що я плачу,
Прийшла, привiтала,
Утирала моi сльози